Про Кубок - Олеже, дайте, будь ласка ваш прогноз на фінал Кубку України!

- Матчі між цими командами — це завжди цікаво. До них і  вболівальники і фахівці підходять з особливим задоволенням. Є достатньо чого розбирати і аналізувати. Я думаю нас чекає від обох команд досить хороший рівень футболу, як в командному плані, так і в плані індивідуальних дій окремих футболістів.

На жаль, поки наш чемпіонат не надає такий же рівень футболу і видовищності за участю інших суперників. Хоча я вірю, що все це тимчасово, справи найближчим часом поліпшиться і багато клубів зможуть підняти голову і почувати себе набагато впевненіше. Піднявши і свій ігровий рівень і якість футболу в цілому.

А що стосується фіналу Кубка, то він перш за все обіцяє бути непередбачуваним. Зліше має бути Динамо, в них щось не вийшло в цьому році в чемпіонаті, але є шанс завоювати трофей.

При цьому я вважаю, що донецький Шахтар на сьогодні сильніший. В них теж є величезне бажання поборотися за кубок, і вони не хочуть в жодному разі, втратити можливість зробити ще один "золотий дубль". Тим цікавіше буде гра. Думаю, не складно таким давнім суперникам буде психологічно налаштуватися на цей матч.

- Динамо і Шахтар зараз проповідують тактику володіння м’ячем. У кого буде ініціатива цього разу?

- Якщо говорити про тактику гри, то від Шахтаря ми за традицією чекаємо контролю м'яча. В них більше бразильців, які м’ячем з дитинства володіли, нікому його не віддавали, та й взагалі бразильцям просто не подобається розлучатися з м’ячем. Наша ж школа навпаки вчить доставляти швидше м'яч вперед і там вже за нього боротися.

Хочеться дивитися матчі, де були б присутні різні стилі, і кожен голами доводив своє право на існування. Гіпотезу про те, що той хто володіє м'ячем, має більше шансів виграти, ніж той, хто бігає без м'яча, а значить і швидше втомлюється, лиш гіпотеза.

Звичайно, всі команди зараз хочуть тримати м'яч під своїм контролем, але не у всіх виходить. Для того щоб грати в контроль все-таки потрібен певний рівень гравців, який не у всіх є.

- Рівень гравців зазвичай залежить від рівня їхньої підготовки ви згодні?

- Я як технічний директор ФФУ зараз і перед собою ставлю завдання кардинально переглянути підхід до дитячого футболу в цілому і тренувань зокрема. Нам все-таки треба навчитися більше м'яч, що називається, пестити і вправлятись з ним з більшим вмінням. Поки, відверто сказати, нам цього не вистачає.

Повертаючись до теми національного Кубку, то Динамо, якщо говорити про стиль, в останніх матчах стало більше контролювати м'яч. Але треба розуміти, що так просто стиль не прищеплюється. Так кожен тренер міг би сказати на передматчевій установці: "Більше з м'ячем, менше його втрачаємо", але питання в тому, наскількі гравці зможуть реалізувати ці настанови тут і зараз. Хоча, звісно, вимога часу в тому, що треба берегти м’яч, не треба легко його віддавати.

Якщо раніше в Союзі був Спартак який грав "м'яч внизу і короткі передачі", і було Динамо "передачі середні, довгі і вперед", причому у Спартака дозволялись "передачі поперек і назад", то це різні стилі, які були футбольними антагоністами.

А, скажімо, Барселона Гвардіоли, продовжуючи бачення Кройфа, почала спести візерунки на футбольному полі. Це сподобалося глядачам, і багато хто почав наслідувати саме такий стиль. І хоча з часом почались скарги, що, мовляв, нудно, коли у Барселони весь час м'яч тримає... Проте цей стиль розповсюдився по Європі швидко, і навіть прижився в Україні.

Особисто я вважаю, що потрібно знаходити "золоту середину". І швидко грати в футбол, і не втрачати легко м'яч. Просто контролювати м'яч заради самого контролю! ? Напевно, навряд чи принесе користь.

Про нову вертикаль підготовки

  - Підготовка гравців у юному віці, це основа успіхів на дорослому рівні. Зараз у ФФУ запроваджують принцип вертикальної підготовки футболістів, коли почнуть уніфікувати вимоги, з тим, аби переходячи з віку у вік, гравці були готові до завдань нових тренерів у новому колективі. Ви працюєте над цим?

 - Якщо говорити взагалі про дитячо-юнацький футбол, то ми дійсно зіткнулися з тим, що існує проблема переходу з однієї вікової категорії до іншої, внаслідок не просто не знання, а не готовності до елементарних вимог у вищій віковій групі. Тож ми беремо зараз на озброєння досвід таких провідних країн як Англія і Німеччина. Розумію, що має бути якийсь один напрямок, починаючи від дітей і до найстарших вікових категорій, де головною метою є підготовка гравців до національної збірної.

Щоб було легше переходити від одного віку до іншого, повинні бути якісь загальні тенденції в розвитку футболу і розвитку гри. Але при цьому правильно давати кожному з тренерів право вибору. У яку систему гри, в залежності від наявних у нього футболістів, він вибере на той чи інший матч. Адже це ніяк не суперечить єдиній концепції гри, тієї самої вертикалі підготовки футболістів яку ми зараз розробляємо в ФФУ.

Нам головне для себе зрозуміти, наскільки ми хочемо володіти м'ячем, наскільки ми правильно захищаємося, наскільки ми правильно розуміємо, як атакувати, і що таке розвиток атаки. Що значить, почати від воротаря, і якщо не вибити м'яч просто в полі, то куди його потрібно доставити. Цьому всьому потрібно вчитися. І в першу чергу ті, хто навчають цьому, самі повинні бути для цього підготовлені.

Відсутність такої підготовки і є одною з ключових наших проблем. В нас таких дитячих тренерів, які знають матеріал на хорошому рівні, все ж таки не так багато, як хотілося б. І займатися їхньою підготовкою теж потрібно. Так що роботи непочатий край. Головне визначитися зі стратегією і тенденцією розвитку. Що ми саме можемо зробити такого, щоб це принесло актуальні плоди. Адже реалізація подібної стратегії ФФУ, принесе реальну користь всьому українському футболу.

Про чемпіонат - В Україні скорочується чемпіонат, знову затвердили формулу першості з 12-ма командами і 4-ма колами. Вам вона подобається?

- Якщо говорити про сьогоднішні реалії, включаючи чемпіонат, то зараз звичайно складна ситуація і в країні і в футболі зокрема. Через це ми мало не радіємо, що у нас вийшло зберегти 12-ть команд. І давайте казати правду, цього звичайно дуже мало, і картина в цілому неповноцінна.

Під час обговорення з тренерами, переважна більшість висловила думку, що в українському національному чемпіонаті хоча б команд 16-ть має бути. Та виходимо з того, що у нас є, і сподіваємося, що в тому вигляді в якому його прийняли, чемпіонат стане в цьому році цікавіше ніж в минулому.

Ми, як федерація, зі свого боку готові зробити і зробимо все можливе для того, щоб люди хотіли йти на футбол, і хотіли б звернутися до клубів, щоб вони і від себе зробили в цьому напрямку все можливе. Аби  не перетворювати футбол на шоу, під час якого всі сплять. Просто щиро все робити з повною самовіддачею. Чесно, щоб всі були фізично і по можливості технічно підготовлені, і тоді, коли в кожному матчі буде інтрига, то і глядач обов'язково повернеться на трибуни. І від цього виграють всі хто причетний до українського футболу. Адже без глядачів наш чемпіонат, то якась суцільна товариська гра.