Российский диктатор Путин собрался посетить Индию. Как пишет аналитик Хума Сиддики в статье "Putin's India Trip Signals Distinct Strategic, Economic Reset" (Визит Путина в Индию сигнализирует о четкой стратегической и экономической перезагрузке) во влиятельном индийском издании StratNews Global: "Визит Путина в Нью-Дели становится ключевым моментом переговоров по вопросам безопасности и платежей, в частности, ведутся переговоры по ускорению поставок оставшихся батарей С-2400, запасных частей для индийского флота зенитно-ракетных комплексов "Сухой", а также возможной связи между российской системой мгновенных платежей SBP и индийской системой UPI".
Далее текст на языке оригинала. Виглядає, що Індія, різко зближуючись з державою терористом – Російською Федерацією, задля сумнівної економічної вигоди від закупівлі за демпінговими цінами російської нафти, публічно демонструє свій перехід на бік зла.
Як пише Хума Сіддікі: "Президент Росії Владімір Путін відвідає Нью-Делі 4-5 грудня з державним візитом, також беручи участь у 23-му щорічному саміті Індія-Росія, зустрічі, яку обидві столиці зараз вважають стратегічно важливою на тлі тарифної напруженості Індії зі Сполученими Штатами, посилення західних санкцій проти Росії та підготовки Нью-Делі до головування в БРІКС у 2026 році.
Міністерство закордонних справ Індії підтвердило дату після попередніх повідомлень з Москви, визначивши те, що чиновники приватно називають самітом, сформоване не стільки традиціями, скільки триваючим економічним та геополітичним тиском, з яким стикаються два партнери".
Таким чином, відверто проголошуючи про партнерські взаємини з державою-ізгоєм Російською Федерацією, Індія відмовляється від нейтральної позиції у війні Росії з Україною. Хоча й до того було зрозуміло, що "нейтральна" позиція Нью-Делі – це фікція, і Індія, яка ніколи не засуджувала Москву за неспровоковане вторгнення в українські землі, й не збиралася приєднуватись до підтримки демократичних цінностей Заходу.
Й тут можна багато чого говорити, що таку позицію Індії визначають її історичні зв’язки з Росією та стратегічні інтереси, зокрема в оборонній та енергетичній сферах. Але індійська політика неприєднання, яка дозволяла колись їй зберігати гнучкість у міжнародних відносинах, відходить в минуле. Тепер, купуючи в Російської Федерації енергоносії, Індія допомагає цим Путіну продовжувати його криваву злочинну війну в Україні.
І тому не можна скидати з рахунків явну суперечність між геополітичною стратегією Індії та марним очікуванням західних країн, котрі досі вважали, що існує реальний шанс вибити Нью-Делі з російської орбіти. Хоча від початку мало бути зрозуміло, що мовчання Індії після вторгнення Московщини в Україну, було неявною підтримкою злочинних дій путінського режиму. А зараз, схоже, в Індії роблять свій остаточний вибір.
Хума Сіддікі далі зазначає: "У коментарях російським ЗМІ Путін назвав зв’язки з Індією "особливими, стабільними та вільними від міждержавного тертя", похвалив прем’єр-міністра Нарендру Моді як "збалансованого та національно орієнтованого лідера" та наголосив, що обидві сторони повинні вирішити давні логістичні та платіжні перешкоди для забезпечення ефективної торгівлі.
Його зауваження посилили очікування щодо прогресу у фінансовій архітектурі, особливо щодо прагнення зробити російську картку "Мир" та індійську мережу RuPay сумісними. Оскільки Visa та Mastercard обмежені в Росії з 2022 року, коридор Mir-RuPay став одним із найнагальніших пріоритетів Москви, а індійські чиновники кажуть, що технічні обговорення зараз "просунулися" після зустрічі міністра закордонних справ С. Джайшанкара з Путіним у Москві. Два уряди також вивчають можливий зв’язок між російською системою миттєвих платежів SBP та індійською UPI, цифровим розрахунковим мостом, який дозволить здійснювати транзакції в режимі реального часу, ізольовані від західної санкційної системи.
Для Індії цей крок посилить глобальні амбіції RuPay та зміцнить позиції UPI як моделі для міжнародних платежів – порядок денний, який Нью-Делі має намір продемонструвати під час свого головування в БРІКС. У своїй заяві MEA заявила, що лідери розглянуть прогрес у сфері оборони, торгівлі та безпеки, тоді як у заяві Москви наголошується, що будуть обговорені "всі аспекти" партнерства".
Виглядає на те, що Путіну вдалося переконати індійське керівництво допомогти Росії уникати міжнародних санкцій. І цей здобуток він готовий офіційно закріпити під час свого візиту до Нью-Делі. Лицемірство індійського прем’єра Нарендри Моді просто зашкалює, одночасно показуючи те, що Індія вступає в темну епоху та вже майже готова приєднатися до вісі зла – Російської Федерації, Китаю, Північної Кореї та Ірану.
Обираючи для себе не тих союзників Індія рухається назад, проте Моді, для того, аби й далі залишатися у великій політиці, готовий на все. Незважаючи на те, що тривалий час індійське керівництво вдало імітувало своє зближення з Заходом, тепер воно готове продемонструвати всьому світові, що Індії більше підходить неприглядна роль маріонетки Путіна. Вибір Нью-Делі дуже сумнівний, і Захід має оперативно на нього відреагувати.
Необхідно визнати, що Нарендра Моді рік за роком наближав Індію до диктатури. Після візиту терориста номер один в світі – Путіна до Індії цілком можемо говорити, що на цьому етапі історії Моді, відверто стаючи на бік Росії, перекриває Індії можливість приєднатися до вільного світу.
На думку авторки статті у StratNews Global: "У приватному порядку офіційні особи визнають, що цей саміт є особливим: Індія переглядає торговельну залежність на тлі тертя з США, Росії потрібні стабільні економічні коридори за межами Китаю, і обидві країни все більше інвестують у паралельні фінансові та технологічні системи, які зменшують вплив глобальної фрагментації.
Щодо оборони, очікується, що Індія сигналізує про зацікавленість у додаткових одиницях ППО С-400 після їхньої роботи під час операції "Сіндор", хоча російські надії на активізацію дискусій щодо винищувача-невидимки Су-57 навряд чи справдяться.
У повідомленнях йдеться, що індійська сторона зосередиться на якнайшвидшій поставці двох батарей С-400, що залишилися, а також на модернізації та запасних частинах, необхідних для існуючого парку літаків "Сухой" в Індії. Міністр оборони Раджнатх Сінгх заявив, що росіяни пообіцяли поставити решту дві із п’яти систем С-400, замовлених у 2018 році, у наступному фінансовому році.
"Я не хочу говорити про конкретні рішення щодо закупівель… Я не збираюся говорити про конкретні платформи, але у нас є велика оборонна програма з ними, включаючи чинні контракти, які затримуються", – сказав Сінгх, виступаючи на оборонному конклаві, організованому інформаційним агентством Asian News International (ANI). "Є низка програм, де є затримки з поставками, які ми обговоримо з ними та спробуємо пришвидшити. Є й інші великі програми, такі як модернізація "Сухого". Потенційно, додаткові батареї С-400 не виключаються, але не очікуйте жодних оголошень під час цієї зустрічі".
Різкий дрейф Індії в бік Москви відбувається на фоні того, що Захід втрачає свій вплив і союзи з країнами Африки, Близького Сходу, Латинської Америки та Південно-Східної Азії. Союзницькі стосунки Кремля з Нью-Делі зовсім не є якоюсь безневинною подією. Цим Москва відверто демонструє, що готова залучати до вісі зла все нових партнерів, які ігноруватимуть всі заяви західників, пропускаючи їх мимо вух.
Після приїзду сучасного Гітлера – Путіна до Індії навряд чи буде логічно й далі називати цю країну найбільшою демократією в світі. Це війна, і кожна країна повинна вирішити, на чиєму вона боці. Якщо ви за Путіна, то не робіть далі вигляд, що дотримуєтесь якихось міжнародних норм, законів та зобов’язань.
А продовжуючи дружні відносини з терористами, Індія повинна визнати, що вона підтримує постійні вбивства Росією цивільних українців та їхніх дітей, знищення інфраструктури України та не має нічого проти війни, яку розв’язала Москва. І якщо ви не засуджуєте вбивць українського народу, значить ви їх підтримуєте, третього тут не дано.
Як наголошує у своїй статті Хума Сіддікі: "Тим часом, незважаючи на зростання поставок російської нафти до Індії, торговельний механізм зазнає напруження через обмеження на судноплавство, страхові обмеження та зростання надлишку рупій, що застрягли в індійських банках. Нещодавні коментарі Путіна щодо покращення "логістики, фінансування та платежів" свідчать про те, що він очікує конкретних рішень від цього раунду переговорів, а представники енергетичної галузі кажуть, що обидві сторони можуть розглянути нові шляхи врегулювання або вибіркове використання валют третіх країн для зменшення ризиків для індійських нафтопереробних заводів.
Окрім двосторонніх питань, майбутнє головування Індії в БРІКС у 2026 році має велике значення: пропозиції Mir–RuPay–UPI–SBP можуть слугувати ранніми моделями для ширшої фінансової співпраці БРІКС, оскільки ця група розширюється та експериментує з альтернативними економічними інструментами.
На тлі зміни енергетичних потоків, розірваних ланцюгів поставок та роздвоєних фінансових систем візит Путіна формується як важливі переговори щодо того, як Індія та Росія мають намір переміщувати гроші, товари та розробляти стратегію дій в більш розділеному світовому порядку".
Але йдучи на різке зближення з Російською Федерацією, в Нью-Делі мусили б не забувати, що для Індії критично важливими є її відносини зі Сполученими Штатами та Євросоюзом. А без доступу до американських технологічних ринків, вільного користування картками VISA і до зайнятості програмістів на американському ринку праці, у неї дуже складне майбутнє. А закриття американської товарної торгівлі прогнозовано призведе до зростання бідності.
Якщо розглянути інтереси Індії у зближенні з Росією, то зараз це дешева нафта. Це короткотерміновий виграш, який може зникнути будь-якої миті, коли Росія зможе вимагати ринкових цін. Зброя? Всі побачили, наскільки неефективною російська зброя показала себе в польових умовах. Жодні серйозні збройні сили не будуть прагнути купувати зброю в Російської Федерації.
Підтримка Росії у стримуванні Китаю? Це також несерйозно, Москва ніколи не буде допомагати Індії, якщо раптом виникне новий китайсько-індійський конфлікт. Залишаються лише старі образи Індії часів Холодної війни та наслідків британського колоніалізму. Це проблеми ХІХ та ХХ століть, які не впливають на майбутнє. Країна, яка раціонально діє у своїх інтересах, має користатися поточними інтересами, а не оглядатися в минуле, роблячи вигляд, що це допомагає їй планувати своє майбутнє.
Очевидно, що на даний момент, слабка та ізольована Росія потребує Індії більше, ніж Індія потребує Росії. Якщо Індія хоче створити оплот проти Китаю, то її природні партнери знаходяться на Заході. Свого часу двозначність індійської позиції під час Холодної війни поставила Індію на бік програшу. Тепер же Нью-Делі знову це повторює, але в підсумку програш може виглядати ще більш небезпечним. Кремль вправно використовує прем’єра Моді в своїх пропагандистських цілях, мовляв, Росія не ізольована, коли прем’єр Індії вже приїздив до Москви в якості прохача.
Будь-які твердження, що росіяни є добрими друзями та союзниками індійців, – це чиста вигадка. Коли СССР нібито "підтримав" індійців, тривала Холодна війна, і вони використовували Індію, як противагу підтримки Пакистану Сполученими Штатами. Це були відносини, які ґрунтувалися на взаємовигідних очікуваннях, і вони залишаються такими й на сьогодні. Все, що стосувалося геополітики тоді, так залишається і зараз. Індія стріляє собі в ногу, будучи прив’язаною до цього незаконного імперського утворення під назвою Росія, яке перетворило загарбані ним в інших народів території на тюрму для них.
Не можна не помітити, що зовнішня політика Моді спрямована на утвердження себе, за будь-яку ціну, як світового лідера, де його пропагандистська машина здобула певні успіхи. І головною метою індійського прем’єра є затьмарити в історії своєї держави Джавахарлала Неру та Індіру Ганді.
Поїздки Нарендри Моді за кордон представлені поступливими індійськими ЗМІ так, ніби він вже досяг міжнародного визнання, як беззаперечний лідер Глобального Півдня. Але якщо уважно проаналізувати його зовнішню політику, то він завдав Індії багато шкоди. При цьому його зовнішня політика, заснована на особистості, зіграла на руку КНР. І хоча Китай за часів Моді не захопив нових територій, напруженість на кордоні зросла, що призвело до загострення ситуації.
Крім того, Захід не може сприймати Індію, як серйозну економічну чи військову державу. Попри всі потуги, її й досі розглядають як країну, що розвивається, – категорію, до якої вона була віднесена з моменту свого заснування. Моді також не сприймається на міжнародній арені, як серйозний дипломатичний гравець. Хоча він може бачити себе в цій ролі, а індійські засоби масової інформації просувають цей наратив для внутрішньої аудиторії.
Нарендра Моді хоче підняти Індію до статусу "першої нації" в світі протягом наступних 20-30 років. Не дивлячись на те, що Індія за чисельністю свого населення здатна дійсно перетворитися на найбільш заселену державу, на шляху до статусу наддержави в неї існує багато перешкод. Поки там не зможуть раз і назавжди покінчити з кастовою системою, урівняти права чоловіків та жінок й остаточно вирішити на якому вони боці історії, ця мрія залишатиметься тільки мрією.
Досі в Індії була дуже вигідна позиція. Оскільки Захід шукає альтернативу Китаю – країну, яка зможе виробляти товари недорого, Індія отримала б велику користь від західних фінансових інвестицій. Якби Моді прагнув зробити усе можливе, щоб перетворити Індію на одну із провідних світових економічних та військових держав, він мав якомога швидше відмовитися від братання з Путіним та став би орієнтуватися не лише на Америку, але й на Європу та Захід в цілому.
Захід прагне якомога швидше вийти з Китаю. Західні компанії, що мають заводи в КНР, шукають інші країни, де вони зможуть відкрити свої підприємства, і кандидатура Індії тут серйозно розглядалася. Та через постійні зв’язки прем’єра Моді з Росією, Захід почав переглядати цю можливість. Індію вважають ненадійним партнером. А ці інвестиції могли б допомогти Індії ще в один важливий спосіб – вони б сприяли падінню її ворога, Китаю.
Якби Індія надала Заходу місця для перенесення своїх заводів та фабрик з Китаю, Китай перестав бути економічною потугою. Тож Індія могла виграти – економіка її зростала, що дозволяло б їй досягти вищого рівня зайнятості.
Вона мала гроші, щоб стати справді впливовою у світових справах, і Республіка Індія знищила б свого противника економічно.
Однак, доки вона залицяється до Росії, насамперед через дешеву нафту, та, як ми бачимо по війні в Україні, неефективне російське військове озброєння, – ці інвестиції ніколи не надійдуть. І Індія залишиться там, де вона є зараз – державою з великим потенціалом, але мало вражаючими показниками. Що є прямим наслідком неправильного вибору, який робить прем’єр-міністр Нарендра Моді і його найближче оточення.