Більшість самітів проголошують своє «історичне» значення. А їхні учасники неминуче говорять про «досягнення нового консенсусу». Але саміт НАТО в Мадриді може цілком справедливо робити такі заяви.. Тому що військовий альянс, який ще кілька років тому президент Франції Еммануель Макрон називав «мертвим», відновив свою життєздатність та стратегічне призначення.

НАТО вирішило збільшити сили швидкого реагування до 300 тисяч солдатів, щоб стримати будь-яку подальшу російську агресію. І, як сказав Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, це стало " Про це у статті для The Guardian пише директор Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI) Джонатан Йєл. Готовність усіх 30 країн-учасниць альянсу збільшити оборонні витрати безпрецедентна. Але ще важливіше, що НАТО відновила свою роль єдиної організації, яка здатна запропонувати колективну оборону Європейському континенту.

Швеція та Фінляндія вже отримали значні гарантії безпеки у рамках членства в Євросоюзі. Однак, обидві країни все одно вирішили приєднатися до НАТО на саміті в Мадриді.. Вони розуміють різницю між намірами ЄС та можливостями НАТО, підкріпленими військовою силою США.. Водночас лідери альянсу добре знають, що виклики досі дуже великі. У Мадриді президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що приєднання Швеції та Фінляндії зробить НАТО більш європейським. Але це була дуже очевидна заява, яку можна було зробити фактично про кожну хвилю розширення альянсу. Кожна нова країна, яка приєдналася до нього, була з Європи, а отже, робила його більш європейською..

[see_also ids\u003d"

Але кожне розширення, так само як і приєднання Швеції та Фінляндії, не вирішувало одну й ту саму проблему.. Збільшення кількості союзників не скорочувало великої залежності НАТО від сили США. Трансатлантичний альянс добре відреагував на вторгнення Росії до України. З березня альянс почав збільшувати присутність у країнах Балтії, Польщі, а також у Словаччині, Угорщині, Румунії та Болгарії.. Війська союзників розтяглися від Балтійського до Чорного морів. Але незважаючи на те, що багато союзників залучили до цих зусиль свої активи, внесок США в рази перевершує той, який зробили всі європейці разом узяті.. Якби в Європі не було розгорнуто 100-тисячну армію США (найбільша кількість військ із середини 1990-х років), навряд чи альянс виступав би зараз єдиним фронтом.

Останні обіцянки збільшити фінансування оборони також вражають. Але прямо зараз лише 9 із 30 країн-учасниць витрачають 2% своїх ВВП на армію. І серед тих, хто цього не робить, такі великі країни Європи, як Франція, Німеччина, Італія та Іспанія. Решта каже, що «робота продовжується».

У НАТО підрахували, що країни-союзники пообіцяли витратити на оборону додаткові 184 мільярди євро на додаток до бюджетів, що вже існують.. І приблизно половина цієї суми припадає на Німеччину. Але питання у тому, як ці гроші будуть витрачені і протягом якого часу. Найпростіший спосіб покращити європейські оборонні можливості прямо зараз – це придбати більше готової американської техніки. Але така ідея йде врозріз із підходами країн Європи. Французькі дипломати зазначають, що війна в Україні не має перетворитися на золоту жилу оборонної промисловості США. Швидше за все, внутрішні дебати НАТО про «розподіл тягаря» продовжаться, навіть якщо грошей на оборону побільшає. На іншому березі Атлантики Дональд Трамп та його послідовники продовжують стверджувати, що НАТО – це шахрайська схема, створена для того, щоб виманювати гроші американських платників податків.. Навіть якщо Трамп не сяде знову в президентське крісло, сама думка про те, що США витрачають на захист жирних і заможних європейців більше, ніж варто було б, буде досить впливовою на парламентських виборах, які відбудуться у США у листопаді.

Абсолютне нахабство російської агресії проти України дозволило адміністрації Байдена отримати від Конгресу необхідне фінансування.. Однак у Вашингтоні за умовчанням вважають, що повторного виділення 40 мільярдів доларів на допомогу Києву точно не буде. І в майбутньому дебати про розподіл фінансового тягаря між союзниками в НАТО загостряться, коли розпочнеться паралельна дискусія про повоєнне економічне відновлення України, яка, за попередніми підрахунками, коштуватиме близько 500 мільярдів доларів..

[see_also ids\u003d"

НАТО також пообіцяла збільшити кількість сил швидкого реагування до 300 тисяч солдатів. Втім, альянс так і не дав відповіді на важливе питання, чи повинні його війська постійно базуватись у країнах, що межують із Росією, щоб стримати агресора.. Якщо цього не зробити, деякі країни НАТО опиняться під загрозою принаймні тимчасової російської окупації, доки не прибуде допомога, щоб їх звільнити. А це означає, що на їхній території можуть повторитися жахи, як в українській Бучі.. І жодна з країн НАТО не погодиться змиритися з перспективою. Але якщо постійно розгорнути міжнародні контингенти в Центральній та Східній Європі, це буде дуже дорого.. І обіцяного збільшення видатків на оборону не вистачить.

Насправді все, що НАТО зробив у Мадриді, - це виступив із обіцянками в надії, що суть та умови обіцяного можна буде обговорити пізніше. Але найбільший парадокс альянсу у тому, що рішучість у протистоянні імперіалістичним намірам Росії залишається клеєм, у якому він тримається. Але водночас це й найбільша вразливість НАТО. Незважаючи на всі розмови в Мадриді, консенсусу щодо питання, що робити з Росією, досі немає. Всі згодні, що не можна допустити, щоб її агресія досягла успіху. Але чи це означає, що Росію потрібно фізично перемогти на полі битви в Україні, як того хочуть Великобританія і більшість країн Центрально-Східної Європи.?

Може вистачить, щоб війна закінчилася так, щоб Москва не могла проголосити перемогу, як хотів би лідер Німеччини?

Нині ці дебати здаються абстрактними. Але коли Москва почне натякати на те, що вона хоче перемир'я з Україною, всі ці розбіжності у поглядах НАТО вийдуть на передній план. Нова стратегічна концепція, ухвалена в Мадриді, складається з 71 пункту, розміщеного на 11 сторінках.. Це, безперечно, чудовий набір обіцянок. Але коли гармати в Україні замовчать, дехто їх не дотримуватиметься.