Незважаючи на всі попередження з боку західних ЗМІ, включаючи видання The Economist, яке застеріг Туреччину від "скочування до диктатури", турецькі виборці, схоже, підтримали на референдумі розширення влади президента Раджеп Тайіпа Ердогана за допомогою внесення змін до конституції.

Судячи з коментарів деяких виборців, однією з головних причин результату референдуму була надія турків, що більш сильний лідер зможе забезпечити стабільність, безпеку і процвітання.

"Цей феномен спрацював також в інших країнах. І він може продовжити діяти ще багато місяців. Тому ні ринки, ні політологи не повинні недооцінювати те, на які жертви деякі виборці можуть погодитися і на які ризики вони можуть піти в пошуках більшої національної сили ", - пише головний економічний радник компанії Allianz SE Мохамед Ель-Еріан на сторінках видання Bloomberg, додаючи , що цей механізм може спрацювати і у Франції в кінці місяця.

Автор нагадує, що після референдуму президент Ердоган і його уряд отримають більшу владу в усіх сферах. Він буде мати вплив на законодавчу гілку і фінансовий сектор. Першим розпорядженням вже стало продовження дії надзвичайного стану ще на три місяці. Також в Анкарі вже говорять про відновлення смертної кари. Показовим стало й те, що виборці в трьох найбільших містах Туреччини проголосували проти зміни конституції. В Європі лідери теж вказали на це і попередили турецький уряд, що йому варто враховувати цей розкол в суспільстві.

Разом з тим, все це аж ніяк не скасовує висновок турецького референдуму, який світ зробив також після перемоги Дональда Трампа в США або Brexit в Великобританії.

"Незадоволені і розлючені люди хочуть, щоб сильний лідер взяв під контроль їх долю. І це все сталося за часів неймовірної невизначеності як всередині країни, так і за кордоном ", - йдеться в статті.

Наслідки будуть залежати від того, як турецький уряд і Ердоган скористаються своєю новою владою, яку дає їм змінена конституція. Однак, ринки і політологи повинні зрозуміти, що події в Туреччині минулої неділі ще раз підтвердили, що люди демонструють бажання йти на ризик, вибираючи обіцянки сильних лідерів і ігноруючи ймовірність створення нових "культів особистості" і скочування до авторитаризму.

"Цей феномен, ймовірно, буде випробуваний знову в першому турі президентських виборів у Франції 23 квітня. Там вже зараз три кандидата через поза істеблішменту - Марін ле Пен, Жан-Люк Маленшон і Еммануель Макрон - потрясли політику країни ", - йдеться в статті.

На думку автора, турецька референдум доводить, що шанси перемогти є не тільки у помірного Макрона, але і в двох інших менш привабливих кандидатів.

Нагадаємо, 16 квітня в Туреччині відбувся референдум щодо конституційної реформи. Згідно з даними державного інформагентства Anadolu, її прихильники з мінімальним відривом (51,4% проти 48,6%) здобули перемогу.

Опозиція заявила про численні порушення під час голосування і про наміри оскаржити його результати в суді.

Ініціатори реформи пропонують внести 18 поправок в основний закон, які повинні істотно розширити повноваження президента.

У ОСБЕ вважають, що передвиборна кампанія була спотвореною на користь голосування "за". Рішення Виборчої комісії Туреччини дозволити вважати дійсними бюлетені без спеціальних печаток створює можливість для шахрайства на референдумі по конституційній реформі.