27 січня 2017 року Печерський районний суд Києва, розглянувши позовну заяву сім'ї з села Водяне Ясинуватського району Донецької області, яка втратила в зоні бойових дій житло і особисте майно, прийняв рішення компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України нанесений терористичним актом збиток в сумі 6. 725. 962,61 гривень.

Правовою основою цього рішення послужила стаття 19 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", що передбачає саме такий порядок компенсації шкоди.

І тим, хто подавав цей позов, і тим, хто приймав таке рішення, абсолютно очевидно, що ніякого терористичного акту в Водяному не було. Була війна, яку вже третій рік незаконно називають АТО.

Настає час розплати за брехню, дурість і боягузтво влади. Платити, як водиться, пропонують нам, платникам податків.

На вільній території країни сьогодні проживає близько двох мільйонів українських громадян, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації. Це сім'ї загиблих військових і цивільних, поранені-покалічені військові і цивільні, вимушені переселенці та громадяни, які втратили особисте майно, солдати, що побували в полоні, і цивільні особи, незаконно позбавлені свободи і зазнали тортур.

Якщо кожен потерпілий звернеться до суду з позовними вимогами, розрахованими виходячи з практики Європейського суду з прав людини, то загальна сума претензій складе близько 100 мільярдів доларів США.

Головне питання: кому вони будуть адресовані? Якщо Російської Федерації, як державі-агресору, то це стане актом відплати, допоможе постраждалим взяти новий старт в житті, а країні - піднятися з післявоєнної розрухи. Якщо ж державі Україна, то це призведе до банкрутства країни - фінансовому і політичному.

Державних грошей не буває, все це гроші громадян-платників податків. Для компенсації збитків постраждалих в результаті "терористичного акту", що триває вже три роки, КОЖНОМУ громадянину, який працює в країні і за кордоном, включаючи самих постраждалих, доведеться заплатити додатково 5 тисяч доларів в якості податків.

Проблема не тільки в негаданій цих сум для більшості українських сімей, але і в приниженні кожного українського громадянина такою постановкою питання.

Наше суспільство дуже чуйно, і реакція на нещодавні події в Авдіївці це зайвий раз підтвердила. Сплачуючи податки в бюджет своєї країни, всі ми подумки погоджуємося з тим, що частина цих коштів йде на допомогу вдовам, сиротам, покаліченим на фронті солдатам і вимушеним переселенцям.

Але хто з нас погодиться компенсувати за рахунок своєї сім'ї збиток, нанесений російською агресією, лише тому, що влада підписує незаконні Мінські угоди, бреше всій країні і зневажає її закони?.

Сьогодні, коли мільйони постраждалих стоять на правовому роздоріжжі, дуже важливо на законодавчому рівні усунути ситуацію, двозначність і пояснити нашим громадянам безперспективність позовів проти своєї держави. Єдиним результатомтакіх позовів може стати відкриття другого, внутрішнього фронту проти України на користь Кремля.

У той же час, в результаті системних зусиль правозахисного руху "Сила права" в країні склалася судова практика, заснована на визнаній в цивілізованому світі концепції функціонального імунітету держави. Ця правова концепція має на увазі втрату Російською Федерацією, як державою-агресором, імунітету в українських судах при розгляді позовів громадян, які постраждали на нашій території від збройної агресії.

Це непростий і довгий шлях, але у всіх сенсах більш перспективний як для української держави, так і для кожного громадянина.

Однак подача таких позовів стримується абсолютно абсурдною ситуацією, коли людина, яка втратила житло, майно і роботу, змушений, подаючи позов проти держави-агресора, сплачувати рідній державі судовий збір, що досягає сьогодні 8-ми тисяч гривень.

При цьому Верховна Рада України майже сім місяців не може розглянути вже підтриманий чотирма комітетами парламенту законопроект # 5183, який передбачає звільнення від судового збору постраждалих громадян, які подають позови проти агресора.

В умовах, що розгорається на юридичному фронті протистояння з Російською Федерацією така поведінка провладних фракцій, фактично контролюють всю роботу парламенту, робить абсолютно закономірним питання: "Панове, ви з якого боку окопу?".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторського.

Приєднуйтесь до груп "Обозреватель Блоги" на Facebook і VKontakte, слідкуйте за оновленнями!.