З приходом до влади у США Дональда Трампа зріс інтерес і до переліку владних повноважень американського президента. У Німеччині ж, з історичних причин, посада президента має радше представницькі функції.
Палац Бельвю у Берліні - офіційна резиденція федерального президента Німеччини Федеральний президент Німеччини - глава держави, але не наймогутніша фігура у державній ієрархії. Його повноваження були значно урізані з огляду на історичний досвід часів націонал-соціалізму - ідея в тому, щоби ніколи більше не зосереджувати всю повноту влади в одних руках. У цьому і полягає головна різниця у порівнянні із посадою Рейхспрезидента Веймарської республіки (1918-1933 рр. ), котрий був чимось на кшталт "ерзац-кайзера", і який, зрештою, передав усю владу диктаторові Адольфу Гітлеру.
Позапартійний та орієнтований на цінності Сьогоднішній федеральний президент не стоїть на чолі уряду, а представляє країну. Під час закордонних візитів він - "обличчя та голос Німеччини". Всередині країни, як ідеться у рішенні Федерального конституційного суду Німеччини від 2014-го року, президент символізує "єдність держави". Для гарантування цієї єдності, президент - позапартійний і завжди тримається осторонь політичних чвар. У своїх виступах він завжди звертається до цінностей, закладених в Основному законі ФРН. Зазвичай федеральний президент припиняє членство у політичній партії, якщо мав таке до початку каденції.
Президентський штандарт У державному апараті відомство президента відокремлено від трьох інших владних гілок: виконавчої, законодавчої та судової. Таким чином, президент може сприяти подальшому розвиткові демократії та правової держави. Це позитивно оцінив і попередник Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier) на посаді Йоахім Ґаук (Joachim Gauck). Він особисто визнав, що це додало йому "здорової самовпевненості" разом з усвідомленням того, що президент не несе широкої політичної відповідальності. "Це надає свободу при слушній нагоді говорити відвертіше", - пояснив Ґаук.
Від промов президента очікують імпульсів для вирішення тих чи інших національних та міжнародних проблем. Хоча зовнішня політика та її практична реалізація - прерогатива федерального уряду та його міністрів. Часто федеральний президент Німеччини порушує теми захисту прав людини, верховенства права та виступає за демократичний діалог, а також не забуває і про питання війни і миру, боротьби з тероризмом, про європейську єдність, захист клімату та довкілля. Так чи інакше, але це завжди теми національного значення.
Визначальний підпис Посада президента ФРН передбачає і ще одну важливу функцію - підписання угод від імені держави. Це ж стосується й ухвалених обома палатами парламенту (Бундестаг та Бундесрат) законів, які набувають чинності з моменту підписання президентом. Візування документу главою держави означає і те, що такі закони були ухвалені із дотриманням усіх необхідних формальностей. Крім того, президент виступає і у ролі "адвоката демократії", перевіряючи всі законодавчі акти на їх відповідність духу Основного закону. В історії ФРН досі було вісім випадків, коли федеральний президент не став підписувати закон. Одним з таких був закон про нові правила з управління повітряним рухом, підписувати який у 2006-му відмовився тодішній президент Горст Келер (Horst Kohler). Згодом закон відкликали.
Два президенти: Йоахім Ґаук та Франк-Вальтер Штайнмаєр під час зустрічі в Берліні Президент наділений важливими повноваженнями у разі кризових ситуацій. Наприклад, він може оголошувати проведення парламентських виборів, якщо канцлер втрачає більшість у Бундестазі. Президент вносить і кандидатуру канцлера, призначає та звільняє з посад міністрів, федеральних суддів, чільних військових та посадовців. Під його патронатом проходять важливі заходи. За традицією, саме президент приймає вірчі грамоти від послів іноземних держав.
Прості громадяни можуть зустрітися з президентом під час його частих поїздок країною. Багато хто отримує відзнаки з його рук, як то "Орден за заслуги перед Федеративною республікою Німеччина", "Срібний лавровий лист" тощо. Деяким громадянам президент надсилає листа із вітаннями до дня народження. Торік, приміром, 4000 німецьких громадян, що досягли 100-річного віку, отримали такі письмові поздоровлення від президента. Глава держави бере почесне шефство над багатодітними сім'ями, що мають семеро й більше дітей.