Напевно з 1960-х років, коли генеральний секретар ЦК КПРС Микита Хрущов зняв черевик і бив їм об стіл перед іншими лідерами, в ООН не було такої атмосфери ворожості.
Про це на сторінках The Times, пише Роджер Бойс, нагадуючи, що під час останнього надзвичайного засідання Ради безпеки ООН посол США звинуватив Росію в "варварської" бомбардуванню міста Алеппо, а посол Британії оголосив, що Москва зробила в Сирії військові злочини, допомагаючи режиму Башара Асада влаштувати "криваву бійню". Після цього, перш ніж представник сирійського уряду почав говорити, посли США, Британії та Франції покинули зал засідання.
Війна в Сирії і криза навколо облоги стародавнього сирійського міста демонструють, наскільки нефункціональної стала ООН, а особливо її Рада безпеки. Очевидним є великий розрив між звірствами на поле бою і нездатністю світових лідерів досягти хоча б базових домовленостей. Російська манера застосовувати своє право вето для блокування будь-якого консенсусу між Сходом і Заходом, який не відповідає її особистим інтересам, починає бути схожим на обструкціонізм часів СРСР. Це повністю підриває довіру до Ради безпеки і її роль арбітра в міжнародних конфліктах.
Ключ до здогаду про те, чому міжнародна організація стала такою нефункціональної, на думку автора, криється в усвідомленні того, хто сидить за столом. Наприклад, посол США Саманта Пауер була репортером в Боснії і Герцеговині за часів різанини в Сребрениці в 1995 році. Згодом вона написала книгу про випадки "ліберального втручання". Її російський колега Віталій Чуркін - колись був людиною президента Бориса Єльцина на Балканах і затятим захисником боснійських сербів. У минулому році всі в Раді безпеки ООН погодилися, що в Сребрениці стався геноцид, крім Чуркіна. Тоді це розлютило Саманту Пауер.
Росія використовує своє право вето в Раді безпеки, яке вона має завдяки статусу постійного члена організації, для того, щоб захищати власні порушення міжнародного закону в Україні, захищати своїх маріонеток-диктаторів або репутацію таких жорстоких тиранів, як Слободан Мілошевич. Це дозволяє їй втручатися і захищати свої інтереси в регіонах, таких як Балкани або Близьких Схід.
Тупик в ООН став дуже критичним. США беруть участь в п'яти війнах в світі: в Сирії, Іраку, Афганістані, Лівії та Ємені. І цей тягар ляже на плечі нової адміністрації у Вашингтоні на роки.
"Щоб вирішити всі ці конфлікти потрібен функціональний світовий порядок, а не місце для балаканини, яка закінчується російським" немає "і новим кровопролиттям", - йдеться в статті.
Ключова проблема, на думку оглядача, криється в структурі постійних членів Ради безпеки, яка стала клубом ядерних держав після Холодної війни. Тому автор пропонує послабити силу російського вето, включивши до Ради безпеки ООН нових постійних членів, перетворивши її з "великої п'ятірки" в "велику десятку". За цією схемою можна також ввести нове правило, що вето дійсний тільки тоді, якщо бажання його накласти висловили дві країни. У дипломатичних інтересах Заходу тоді стане запобігти зближенню Росії з Китаєм. Іншим виходом може стати домовленість між "великою п'ятіркою" використовувати своє право вето лише в крайньому випадку, наприклад, в питаннях війни і миру.
Автор зазначає, що Росія не єдина перешкода для змін. Наприклад, Китай не погодиться на членство в розширеному Раді безпеки Японії або Індії. А Британія і Франція навряд чи захочуть ділитися своїми місцями з іншими членами ЄС. Однак, ООН варто почати працювати над змінами, і випадок Алеппо став потужним прикладом, чому це необхідно.
Нагадаємо, що Росію звинуватили у військових злочинах в Сирії на засіданні Радбезу ООН.
Зокрема, посол Великобританії звинуватив російські війська в скиданні на житлові квартали Алеппо бомби, які використовують для знищення військових укріплень і бункерів.
Раніше повідомлялося, що постійний представник США при ООН Саманта Пауер під час екстреного засідання Радбезу викрила у брехні міністр закордонних справ РФ Сергія Лаврова. За її словами, в той момент, коли російський міністр заявляв на засіданні РБ ООН, що Москва виступає за мирне вирішення конфлікту в Сирії, Росія і сили Башара Асада вантажили на літаки бомби для удару по Алеппо.