Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов та міністр внутрішніх справ Денис Монастирський виключили можливість застосування українськими військовими вогню на поразку у разі прориву українського кордону мігрантами. Міністр повідомив про проведення на кордоні з Білоруссю навчань сил територіальної оборони. При цьому посилюватимуть кордон не лише ці підрозділи, а й додаткові частини прикордонних військ, Національної гвардії та поліції..

Це рішення було ухвалено на спеціальному засіданні РНБО, присвяченому міграційній кризі.. І саме засідання, і заяви українських чиновників, і те, що на кордон з Білоруссю вже направлено додатково 8,5 тисяч військових, прикордонників, нацгвардійців та поліцейських свідчить про особливе занепокоєння у Києві. Хоча здавалося б, звідки виник цей занепокоєння? Адже мігранти, яких звозять до Білорусі за сприяння керівництва цієї країни, прагнуть потрапити до Європейського союзу, а не в Україну..

Однак спостерігачі у Києві зазначають, що початковий план Олександра Лукашенка, який прагнув дестабілізувати ситуацію в Польщі та Литві за допомогою міграційної кризи, поки що не спрацьовує. Польським та литовським прикордонникам вдається не допустити проникнення в ці країни великої кількості людей – і мігранти залишаються на території Білорусі. А це вже аж ніяк не на користь самого Лукашенка.

І тут може виникнути бажання «покарати» ще одну країну, яка засудила репресії білоруського режиму проти учасників масових протестів у Білорусі та не визнає Лукашенка легітимним президентом Білорусі. Тим більше, що перенаправлення міграційного потоку до українських кордонів може відповідати не тільки і не стільки білоруським, скільки російським інтересам, стати ще одним елементом дестабілізації України – поряд із справжньою енергетичною війною та збільшенням присутності російських військ на кордоні з Україною.. Тепер ще, до речі, і з білоруського боку: коли Лукашенко говорив про необхідність задіяти російську стратегічну авіацію на кордоні, він згадав не лише кордон із країнами Європейського Союзу, а й кордон із Україною.

Українське керівництво у разі перенаправлення міграційних потоків опиняється у непростій ситуації. Чи вдасться українським силовикам «тримати кордон» так само ефективно, як це роблять їхні польські та литовські колеги? А якщо доведеться погодитися з тим, що в Україну прибуде велика кількість мігрантів, чи це не призведе до ще більшої соціальної та політичної кризи в країні?

І чи не буде підготовлена \u200b\u200bМосквою та Мінськом провокація на кордоні Білорусі та України, яка дозволить потім звинуватити Київ у «нападі» на Білорусь та підриві безпеки країни, яка, як відомо, є частиною Союзної держави та членом ОДКБ? І, звичайно, захист суверенітету цієї країни може стати для Кремля «справою честі» та прикладом виконання союзницьких зобов'язань..

У зв'язку з цим варто зауважити, що коли перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський коментував інформацію про можливий напад Росії на Україну, він спростував можливість такого нападу, якщо тільки «нас не спровокує Україна чи хтось ще».

Організувати провокацію на кордоні, обстріляти білоруську заставу і потім звинуватити в цьому українських силовиків – найпростіша спецоперація, саме так Сталін діяв перед нападом на Фінляндію, а Гітлер – на Польщу. Саме тому Україні справді є чого побоюватися.

Оригінал.