Як хотів би я, щоб в приклад кремлівським правителям Саргсян пішов у відставку, а не закликав російських солдатів. Це можливо.

Про це на своїй сторінці в Фейсбуці пише російський історик Андрій Зубов.

У Вірменії революція. Серж Саргсян набрид вірменам своєю неправдою й вічним властітельства, своїми зв'язками з кримінальними авторитетами. Вірмени не вірять ні правлячої партії, ні йому. Вони хочуть відновлення демократії і нормального ротації партій при владі. Вони далеко не перший раз виходять на вулиці і на цей раз, здається, народ одностайний, а лідер протесту Нікол Пашинян не боїться називати нову революцію «кольорової» і «оксамитової».

Уявляю, з яким жахом в Кремлі дивляться за Вірменією. Адже цей дзвін дзвонить і по ним. У Вірменії стоять російські війська. Одне прохання Саргсяна і вони будуть на вулицях Єревана. Ума у кремлівських мудреців вистачить, як вистачило розуму анексувати Крим чотири роки тому і заборонити телеграм вчора.

Але тоді вірменський народ, традиційно дружній до Росії, зненавидить «Івана» так, як ніколи раніше. І на довго Вірменія перестане бути дружньою країною. І війська російські підуть з ганьбою.

Ухвалення Вірменії в НАТО виключить небезпеку з боку Туреччини, і від Ірану вона буде захищена. Невирішених територіальних проблем в Вірменії немає - Карабах формально - інша держава.

Як хотів би я, щоб в приклад кремлівським правителям Саргсян пішов у відставку, а не закликав російських солдатів. Це можливо. А якщо закличе, Путін пошле солдат напевно, і мріяти про інше - дурість.

З увагою і хвилюванням слідкую за подіями в Вірменії. Маю велику надію, що ми, росіяни, не скористаємося новим шансом знайти ще одного ворога замість одного.