Соответствующий пост на своей странице в соцсети разместил харьковский журналист Леонид Логвиненко, который побывал на полигоне:

Яворівський полігон можливо не найстаріший, але найбільший у Європі. Коли у 1939 році сюди прийшли совіти, людей виселили з осель і створили цей полігон. Займає він територію майже двох десятків сіл, на теритрії яких люди молилися в 17 чи 18 храмах. Кажуть, що опісля полишені хати стали мішенями для артилеристів. Потім прийшли німці й використали полігон за призначенням, назававши його як одне з сіл «Вишенькою». У 44 році нацисти планували тут пуски ракет «Фау». Наступ радянських віськ був дуже швидким, отож задум здійснити не встигли. Натомість були запуски з-під Кракова, що не так вже й далеко... Опісля на полігоні тренувалося радянське військо, яке збиралося дійти до Ламаншу... Сьогодні полігон не тільки один з найбільших у Європі, а й один з найсучасніших. Тут проходять вишкіл українські підрозділи разом з польськими, американськими, канадськими. Причому іноземні підрозділи тренуються в складі українських рот, тобто виконують команди українських командирів. Так відпрацьовуються спільні дії українського віська з силами НАТО. У майбутньому таке злагодження знадобиться.

Вояки не просто бігають і бахнають в усебіч холостими. На дулах автоматів причепллені невеличкі чорні коробочки. Холостий постріл активізує прилад, який дає лазерний імпульс в бік умовного противника.

Попадання чи ні фіксують датчики на шоломах та розвантажувальних жилетах вояків. Причому фіксуються навіть невидимі промені, що пролітають мимо. У кінці навчань командири мають реальну інформаццію про те, хто як стріляв, рухався долав поле бою... Словом все як у фільмі «Зоряні віни». Хлопці, яких я зустрічав на передку минулого літа запевняють, що хоча вони й бувалі воїни, але у Яворові їм є чому навчитися... Про побут, харчування за новими стандартами — це окремий пост.