В цілому влада пропонує внести 18 поправок. Їх прийняття означатиме кардинальні політичні зміни в новітній історії країни.
Зокрема, пропонується розширити повноваження президента і перейти від парламентської форми правління до президентської.
Також пропонується скасувати посаду прем'єра, збільшити число депутатів парламенту і внести зміни в судову систему.
У турецькому уряді вважають, що внесення поправок до конституції спростить і зміцнить систему управління країною.
Нова конституція, запропонована командою президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, в разі її прийняття, дадст йому повноваження призначати міністрів, представляти бюджет, висувати кандидатури більшості суддів вищих судів і видавати укази, які отримають статус законів. Президент зможе оголошувати надзвичайний стан і розпускати парламент.
Пакет реформ також передбачає скасування посади прем'єр-міністра.
Критики нового документа стверджують, що Ердоган намагається легітимізувати систему влади, яка по суті є одноосібним управлінням. Прихильники приводять в приклад інші політичні системи з сильною роллю президента - Францію і США - і кажуть, що "вертикаль влади" необхідна для ефективного управління країною.
Крім того, нова конституція обмежує права військових: відповідно до неї люди, що мають відношення до збройних сил, не зможуть брати участі у виборах.
Нарешті, нова конституція може дозволити Реджепу Ердогану залишатися при владі аж до 2029 року. Вона збільшує президентський термін до п'яти років і дозволяє президентові залишатися при владі два терміни поспіль. Якщо поправки будуть прийняті, а Ердоган виграє плед вибори в 2019 році, він зможе залишитися на посту ще на десять років.
Сам Ердоган відмітає всі звинувачення в спробах взяти під контроль суди або нейтралізувати парламент. Однак деякі вже відзначають, що в турецьких ЗМІ кампанії за відмову від реформ було приділено непропорційно мало уваги, вбачаючи в цьому цензуру.
Референдуму про розширення повноважень президента передувала організована військовими невдала спроба державного перевороту. Прилетівши в Стамбул в ніч перевороту, Ердоган безпосередньо спілкувався зі своїми прихильниками, які на його прохання вийшли на вулиці і придушили путч.
Слідом за провальним путчем пішла масштабна хвиля репресій і "кадрова чистка", в ході якої були звільнені або заарештовані сотні суддів, журналістів, вчителів, студентів та військових. Після цього вплив Ердогана в країні зміцнилася, і тепер він хоче закріпити це законодавчо, кажуть коментатори.
В кінці березня Ердоган заявив, що голосування за розширення його повноважень на референдумі стане найкращою відповіддю "фашистської і жорстокої" Європі, яку президент Туреччини в останні тижні запекло критикує з націоналістичних і релігійних позицій.
Конституція Туреччини прийнята на всенародному референдумі 7 листопада 1982 року. Нинішня конституція - вже четверта за рахунком, її автори - військові, які захопили владу в результаті перевороту 1980 року.
BBC.