Такое мнение высказывают авторы статьи в профильном издании Минобороны "Народная армия":

У Генеральному штабі прогнозують конкуренцію між офіцерами запасу  за можливість служити на запропонованих умовах. Адже система призову надає їм солідний соціальний пакет, який є конкурентним на ринку праці Ухвалений Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби» викликав певне напруження в окремих шарах суспільства. Зокрема, захвилювалися десятки тисяч чоловіків, які свого часу закінчили військові кафедри вишів. До недавнього часу офіцерське звання, яке студенти здобули на військовій кафедрі вишу, давало змогу не служити строкову. Нині ж перед ними постала реальна можливість потрапити на військову службу. І навіть послужити в районі АТО. Дехто з переляку почав голосно звинувачувати державу в «прихованій мобілізації».

Хочу спочатку заспокоїти страхополохів та їхнє оточення. За словами багатьох бойових офіцерів, відмова від мобілізації позбавила командирів частин від проблем з «аватарами», боягузами, скандалістами, неробами, які додавали командирам лише головного болю. Треба розуміти: сучасній українській армії, яка воює, такий баласт не потрібен.

Чимало людей досі не в змозі второпати, що в нас інша армія та інші умови для служби в ній. І річ не тільки у високому (навіть для столичного ринку праці) грошовому забезпеченні. Наші військові нині мають інший соціальний статус, інші прагнення, погляди на життя й ставлення до служби.

Пригадую розмову півторарічної давності в Пісках із солдатом 93-ї окремої механізованої бригади Андрієм Міхейченком. На той час він (солдат) виконував обов'язки… заступника командира однієї з рот! Мобілізований тридцятирічний політолог із Дніпропетровська відвоював рік та на час нашої зустрічі уклав із військом постійний контракт на п'ять років.

— Погляньмо правді у вічі, — сказав тоді Андрій, — не варто сподіватися на швидке диво. Перехід на професійне військо потребує значного фінансування, а ще великої організаційної, агітаційної та культурно-виховної роботи. У моїй роті служити на постійній основі залишилось на контракт близько 20 відсотків хлопців. Переважно це патріотично вмотивована молодь, яка готова чекати армійських реформ, котрі обіцяла держава. Люди починають бачити життєву перспективу не тільки у вигляді улюбленої роботи, але й гідної зарплатні, усіх видів забезпечення. Солдата треба цінувати як на самій службі, так і в суспільстві… Остання наша зустріч із Міхейченком відбулась нещодавно в прифронтовій смузі на Луганському напрямку. Він із дня на день очікував відправлення на офіцерські курси. Згадали давню розмову. За час, який сплинув, Андрій прийшов до висновку, що армія — це його доля, і вирішив перейти на новий службовий рівень. До того ж держава насправді почала виконувати обіцяне воякам.

Таких, як він, у нас уже сотні. Бойові офіцери добирають їх і відправляють у військові виші набувати первинних офіцерських звань. А потім призначають командувати взводами й ротами.

Ухвалюючи цей закон, його автори, з деякими з яких я спілкувався особисто, крім іншого, розраховували не тільки на створення по-новому навченого кадрового резерву офіцерів ротної ланки, а й на прихід у військо саме таких самородків. Можна не сумніватися, що нинішній корпус бойових офіцерів швидко відсіє тих, хто гайне у військо лише підзаробити грошенят у далекому тилу.

Погляньмо, що очікуватиме офіцерське поповнення в новостворених Збройних Силах.

Начальник юридичної служби Збройних Сил України полковник юстиції Максим Кушнір, коментуючи ситуацію, висловив думку, що випускникам військових кафедр пощастить, коли їх призвуть у військо:

— По-перше, ця система призову випускників військових кафедр є інструментом для гнучкого реагування на потреби Збройних Сил у фахівцях дефіцитних спеціальностей. Тобто йдеться про призов обмеженої кількості спеціалістів. З огляду на велику кількість офіцерів запасу, які перебувають на обліку, а це сотні тисяч, можна бути впевненим, що у військових комісаріатів буде можливість дібрати кілька тисяч найкращих фахівців. Ми навіть прогнозуємо певну конкуренцію між офіцерами запасу за можливість служити на запропонованих умовах. Адже система призову офіцерів запасу надає їм суттєвий соціальний пакет, який є конкурентним на ринку праці.

За призваними офіцерами зберігатиметься місце роботи та середня заробітна плата на весь період військової служби (18 місяців — Авт. ). До того ж такий офіцер матиме в повному обсязі грошове утримання відповідно до його штатної категорії, а воно нині не менше як 8 тис. грн.

Іще він користуватиметься всіма пільгами, також і в соціальному та пенсійному забезпеченні, які законодавство визначає для кадрових офіцерів.

Є ще низка переваг. Військовослужбовця на час призову не можуть звільнити або скоротити, за ним та його родиною зберігається право на житлове приміщення, йому надають компенсацію на випадок винаймання житла або надають службове житло. Одним словом, призваний офіцер зберігає всі свої соціальні цивільні права, та ще й має додаткові переваги…