Документ очікується жорсткий, але при цьому він буде носити «освіти-рекомендаційний характер». Тому в Києві не побоюються санкцій: Європа дала зрозуміти, що до жовтневих парламентських виборів не буде вживати ніяких конкретних заходів щодо української влади, пише Независимая газета.
Остання резолюція Європарламенту по українській ситуації була прийнята на початку грудня минулого року, напередодні саміту Україна-ЄС. В той момент депутати жорстко розкритикували офіційний Київ за кримінальне переслідування лідерів опозиції і заявили, що просування євроінтеграції стане можливим після роботи над помилками. Саміт 19 грудня фактично провалилася, оскільки підготовлені угоди про асоційоване членство України в ЄС і про зону вільної торгівлі на ньому не були затверджені. А потім ситуація заплуталася.
У січні Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила свою резолюцію щодо українського питання. Цей документ на відміну від попереднього рішення євродепутатів був витриманий в жорсткій і навіть ультимативній формі. Від Києва вимагали відмовитися від практики вибіркового правосуддя і реформувати судову систему, в іншому випадку ПАРЄ погрожує санкціями. Хоча у справі екс-прем'єра Юлії Тимошенко, а її доля непокоїть ЄС, нічого не змінилося, до санкцій справа не дійшла. Більше того, наприкінці березня офіційні структури ЄС і український МЗС все ж парафували тексти двох раніше підготовлених угод. Європейська сторона відзначила: підписання документів буде можливо тільки за умови, що політика Києва зміниться.
На травень боку призначили відмінену засідання Ради зі співробітництва між Україною і ЄС, участь в якому прийняв днями прем'єр-міністр Микола Азаров. З ним демонстративно відмовилися зустрічатися керівники Євросоюзу, але саме засідання продемонструвало, що Брюссель не закриває двері перед Києвом. Комісар ЄС з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле пояснив журналістам, що у Європи, довгий час орієнтувалася на зближення з Україною, немає запасного плану дій: «Ми не хочемо відмовлятися від асоціації - це стало б зрадою і ваших громадян, і всього Східного партнерства. Але це не означає, що ми підемо на компроміс у питаннях демократії, прав людини, верховенства права».
Після цього Європарламент став терміново готувати нову резолюцію, яку і будуть розглядати завтра. По суті, це чергове «останнє попередження» команді президента Януковича. Який, до речі, в ці дні почув багато критики на свою адресу від учасників саміту НАТО в Чикаго. Як насправді справи, як надовго вистачить терпіння Заходу, що може загрожувати української влади - все це в США пояснив українському лідерові в режимі тет-а-тет президент Польщі Броніслав Коморовський. Він також розмовляв про української ситуації з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, яка два тижні тому поставила Україну за рівнем демократії і дотримання прав людини в один ряд з Білорусією і закликала колег бойкотувати Євро-2012. Коморовський, ймовірно, виступив посередником, покликаним напоумити одних і заспокоїти інших. Принаймні про скоординоване бойкот футбольного чемпіонату мова вже не йде.
У Києві вважають, що друзі України в ЄС не дозволять завтра проголосувати за занадто жорсткий проект резолюції. Політолог Тарас Березовець упевнено заявив, що згадки про введення будь-яких санкцій не буде. А «освіти-повчальна» частина резолюції, в яких би гострих висловів вона не була сформульована, носить декларативний характер: ЄС може чого-то вимагати або що-то вказувати лише своїм членам, до числа яких Україна не відноситься. Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко пояснив, що в Євросоюзі не зацікавлені в тому, щоб, відштовхнувши Україну, кинути її в обійми Росії, ні в тому, щоб, створивши завісу на кордонах, втратити один з найбільших в Європі ринків.
Депутат Верховної Ради, активно сприяє процесу євроінтеграції і спілкується з європейськими політиками, Володимир Макієнко сказав «НГ», що у Євросоюзу є механізми і можливості для введення санкцій проти України:
«Можуть бути ухвалені рішення, неприємні і навіть принизливі для пересічних громадян, а також небезпечні з фінансової точки зору для великих українських бізнесменів, наближених до влади. Можуть бути дані відповідні рекомендації керівних структур ЄС урядів країн-членів. Але до парламентських виборів в Україні нічого цього не буде. У європейських лідерів є надія, що за підсумками голосування зміниться і політика команди Януковича і значною мірою зміниться кадровий склад української влади».