Зокрема з’ясувалося, що відсутність глави ОПУЗу Андрія Богдана на Майдані 24 серпня не сподобалась не лише «порохоботам» (як і досі прийнято у «ЗЕкоманді» та її фанатів називати усіх, кому не подобаються дії, наміри чи слова представників нової влади). Виявилося, що й самому Зеленському це не до вподоби (див. з 15:22):

«Я йому подзвонив і сказав, що він неправий в цієї ситуації… Він не міг бути як один з реальних потужних людей у владі… і він не має права на День Незалежності твоєї країни в Сен-Тропе гуляти… Він неправий… Він неправий».

Не Богдану, так хоч Боклану Все це Зеленський розповідає актору Стасу Боклану, з яким він працював у серіалі «Слуга народу» і у «Лізі сміху».

Зеленський позаочі переказує цю свою виховну бесіду з главою свого офісу А. Богданом С. Боклану на задньому сидінні автівки, що везе їх на знімальний майданчик – до робочого офісу Зеленського. А позаяк сам Богдан у фільмі «100 днів» вже промайнув за декілька секунд до розмови про його «загул» (див. з 15:00),

то деякі глядачі, мабуть, очікували на розвиток сюжету. Що ось зараз Зеленський зустріне у коридорі цього Богдана і завдасть йому прочуханки вже на камеру – щоб усі побачили, що Зеленський Богдана не боїться. Бо розповісти про те, який ти був сміливий герой тиждень тому (та ще й коли ти у Києві, а твій співрозмовник аж у Сен-Тропе), будь-хто може, - але краще було б глядачам це побачити. Погодьтеся, діалог між Зеленським і Богданом (на кшталт - «Ти, чорт, чому не був на Майдані? ! Я зараз Баканову зателефоную! ») прикрасив б цю нудну телестрічку про «100 днів», яку її творці чомусь назвали «відвертим інтерв’ю».

Проте чомусь не склалося. Можливо, Богдан знов кудись поїхав (на весілля чи «на фронт», чи до батьків, чи ще кудись – у свій «вільний час») і, таким чином, прогуляв цього разу і зйомку.

Якщо ми не помиляємось (фахівці поправлять), у мистецтві кіно (у драматургії взагалі, класичний приклад – «В очікуванні Годо» Беккета) такий прийом – коли персонаж або якась подія присутні у сюжеті, але на екрані чи сцені не з’являються, - називають «еліпсом» або «еліптичним монтажем».

Але оскільки Богдан не Годо, а жива істота, та ще і у стрічці про «100 днів» задіяний, то треба продовжувати цей серіал під назвою «Відверті інтерв’ю з Зеленським про Богдана»: «200 днів», «300 днів», «300 днів і 65 ночей» тощо. Тому що обіцяної колись «ювілейної» прес-конференції ми вже не дочекаємось, и навряд чи такі заходи зі ЗМІ будуть у нормальному форматі у майбутньому: тобто з журналістами, а не з коміками у ролі інтерв’юерів, з питаннями із залу – а не під запис з дублями.

Мабуть, в наступних «відвертих» серіях ми побачимо, як Зеленський за щось сварить Богдана, а той парирує у своєму стилі:



«Парахоботіку, узбогойся))))))))».

(Про інші приклади «монтажу» - зокрема, і у контексті офіційної «ходи» у Києві на День Незалежності, - ми розповімо трохи згодом).