Що не кажіть, а коронні фрази столичного мера, якими б вони дивовижними не були, а народу почали дещо обридати. Відтак, справжнім подарунком для нас усіх стало призначення Олександра Никоряка на посаду в. о. керівника Управління охорони культурної спадщини Києва. Пан Никоряк (він же пан Фортадо) настільки багатогранний, що просто не знаєш, з якого боку осипати його саркастичними коментарями. Почну з найбільш суттєвого. З його творчого доробку, бо ж ми знаємо, що наш герой не лише бізнесмен та чиновник, а ще і співак. І ось про що він співає. «Скажи мне, почему я так тебя люблю.

Единственную в мире. Ты одна, я один. По-че-му? По-че-му? » Далі пишу без розділових знаків, бо, чесно кажучи, навіть не знаю, де їх тут ставити. «Скажи зачем нарисуй мне черно-белый мир

двоим без любви как призраки судьбы

ведь я не герой твоих романов

по-че-му» Стосовно другого варіанту, то одразу якось думається – чи не сам Віталій Володимирович Кличко легким розчерком пера таке написав. Або знайшов у цих рядках себе і одразу призначив рідну душу на непогану посаду. Ну, а що ж до варіанту першого, то мої френди вже запропонували багато інших рим для майбутніх композицій. «Кеды-полукеды», «брат-двоюродный брат». Було б гріхом забути класику – «любовь-кровь», «розы-морозы», «коржик-моржик», «печка-свечка», «пакля-шмакля-рвакля». До речі, пам’ятаєте ж, Носівский Цвєтік по-справжньому йменувався Пудіком. Але поети люблять красиві та вишукані  імена. Так і наш Никоряк став Фортадо. Однак, саме ця претензія, погодьтеся, не найбільш суттєва. Показовішим є офіційний канал Олександра Фортадо на Ютубі. Одне із відео так і називається: «Оффициальное видео Александра Фортадо». Так само як у ВКонтакте має місце його «оффициальная» сторінка.   В українців, дуже чутливих до цих подвійних «фф» у недоречних місцях, виникла цілком передбачувана реакція. Не хотілося б переходити на особистості. Втім, судячи з відео, які вдалося знайти в мережі, новий захисник столичної культурної спадщини – класичний мажор, у гіршому розумінні цього слова. У нас таких не люблять. В сенсі, що маєш гроші – радій мовчки. Бо коли навпаки – це вже несмак та моветон. Справедливості заради, напишу ще щось і на захист молодого чиновника. Рональд Рейган свого часу знімався, м’яко кажучи, не у шедеврах. В основному це були посередні вестерни. Крім, можливо, одного-двох. Та і акторські здібності сорокового президента США досі викликають великі сумніви. Але ж став чоловік главою держави. То чому б Олександру Никоряку-Фортадо не стати гарним чиновником? Ну, пише він не досить зграбно. Ну, співав там щось незрозуміле. Ну, має серед родичів регіонально-нашоукраїнських представників. До того ж, бути добрим менеджером і бути добрим митцем – зовсім не одне і те ж.  Хоча ні, стривайте. Рефлексії цього хлопця щодо шоу-бізнесу та музики якось примушують засумніватися, що київська культурна спадщина в потрібних руках. І якось лячно робиться. Хоча, якщо глянемо на майже усіх «культурних» чиновників незалежної України, то втішного знайдемо мало.

Ця галузь і досі вважається неважливою та якоюсь несерйозною. Та доля постійно і методично намагається нам показати, що ой яка це хибна позиція. Якщо хочете, то це призначення є такою собі метафорою нашого ставлення до культури. Як співає пан Фортадо: «По-че-му? ». Редакція сайту не впливає на зміст блогів і не несе відповідальність за думку, яку автори висловлюють на сторінках "Еспресо ТВ"

Оригинал статьи: ЧЕМ БЛИЖЕ К ЗЕМЛЕ, ТЕМ БОЛЬШЕ ЛЮБОВЬ-КРОВЬ (Олена Чиченіна)