Президент Литви Даля Грібаускайтє закликала країни Євросоюзу не поступатися принципами задля економічних інтересів Вільнюс припиняє всі розмови про обурення та занепокоєння і починає активно діяти. Одним із перших кроків такої активізації стали спроби президента Литви Далі Ґрібаускайте створити потужний антипутінський фронт. Не почуте пророцтво Політик попереджала колег по ЄС, що не впроваджувати жорсткі санкції, зокрема третього рівня, а особливо заборону на продаж зброї і технологій подвійного використання, - це те саме, що запрошувати пана Путіна до подальшої агресії. "Ми маємо в своєму арсеналі такий важіль, як ембарго на зброю, і повинні його використати. Маємо припинити війну в Україні. Бо завтра жертвами можуть стати громадяни будь-якої з наших країн", - цей заклик президента Литви не був почутий. А вже наступного дня проросійські бойовики знищили в небі над Донбасом цивільний авіалайнер. Загинули майже 300 людей з різних країн світу. Слова Ґрібаускайте виявилися пророчими. Відразу після трагедії їх згадали вже на засіданні Ради міністрів ЄС. Після того, як міністри закордонних справ Німеччини, Італії та Греції фактично заблокували пропозицію литовського колеги Лінаса Лінкявічюса, який вимагав від ЄС застосувати санкції американського рівня, литовський президент разом із польським колегою ініціювала зустріч президентів дев'яти країн ЄС. "Містралізація" європейської політики 22 липня до Варшави прибули лідери країн Балтії та Вишеградської четвірки (Польща, Угорщина, Чехія і Словаччина), а також Румунії і Болгарії. Темою зустрічі стала ситуація в Україні і план захисту регіону. Як і притаманно пані Ґрібаускайтe останнім часом, у Варшаві вона не цуралася гострих заяв. Її промову на цій зустрічі встигли назвати програмною. "Не можемо дозволити, щоб нашу зброю використовував агресор, а корабель "Містраль" опинився десь у Балтійському морі. Європа не має права продавати свої цінності" Серед іншого - лідер Литви запустила в обіг новий політичний термін. "Агресія має отримати сувору і одностайну відповідь. Геополітична ситуація змінилася, тому маємо дуже серйозно і відповідально оцінити виклики нашій спільній безпеці. Перш за все – покласти край "містралізації" європейської політики, розірвати з Росією всі угоди, які торкаються продажу військових технологій. Не можемо дозволити, щоб нашу зброю використовував агресор, а корабель "Містраль" опинився десь у Балтійському морі. Європа не має права продавати свої цінності", - ці завдання поставила перед європейською співдружністю пані Ґрібаускайте.
Варшавські пропозиції президента вже підтримали в Вашингтоні, Лондоні, Мадриді, Стокгольмі, Відні, Амстердамі і Гельсінкі. І навіть на батьківщині "містралізації" - у Парижі. Але соромляться визнати агресором режим "учорашнього друга" Путіна у Берліні, Римі й Афінах. Коментуючи цю паузу, глава Литви сказала, що 24 липня настає "момент істини". І в цю хвилину, за її словами, кожен має зробити свій вибір.
Оригинал статьи: Ґрібаускайте: треба покласти край "містралізації" Європи