Вчені з колаборації Planck повідомили про те, що спостерігачі з колективу BICEP2 у своїх роботах не врахували вплив космічного пилу. Результати авторів доступні у формі препринте на ArXiv. org, а коротко з ними можна ознайомитись на сайті BBC News.
BICEP2 (Background Imaging of Cosmic Extragalactic Polarization 2) - експеримент, основною метою якого є дослідження реліктового випромінювання. У своїй статті, що вийшла в березні 2014 року, вчені з BICEP2 виявили B-моди реліктового випромінювання. Коли Всесвіту було 380 тисяч років, плазма в ній остигала, а температура дорівнювала кільком тисячам градусів Цельсія. В таких умовах матерія стала прозорою для фотонів: саме ті фотони спостерігачі сьогодні і реєструють в якості реліктового випромінювання. Реліктове випромінювання має два типи поляризації. Перший (E-моди) пов'язаний з неоднорідностями розсіювання фотонів на електронах і не представляє особливого інтересу. Поява другого типу поляризації (B-моди), яке цікавило вчених, пояснюється проходженням через плазму сильної гравітаційної хвилі.
Березневе відкриття, яке могло стати підставою для присудження колаборації Нобелівської премії з фізики, описує особливий тип гравітаційних збурень. Результат експерименту BICEP2 міг експериментально показати властивості Всесвіту через долі секунди після Великого вибуху, і довести гіпотезу космічної інфляції (про надшвидкому розширенні нашого світу незабаром після виникнення).
Однак вчені, які працюють з телескопом Planck Європейського космічного агентства (ЄКА), проаналізувала результати BICEP2, і прийшли до висновку, що в частині зоряного неба, обстеженого їх колегами, міститься значно більша кількість пилу, ніж вважалося раніше. Ця пил також розсіює світло, який може призвести до невидимості слабкого фонового випромінювання. Для вивчення цього фахівцям ЄКА довелося зібрати дані про космічного пилу.
Виявляється, пилу в небі над Південною півкулею було настільки багато, що більша частина сили «стародавнього» сигналу, отриманого BICEP2 до березня можна пояснити створеними їй перешкодами - якщо не весь цей сигнал. Цей факт завдав ще один удар по сенсаційним результатами BICEP2.
Підходи європейських і американських астрономів у виявленні B-моди відрізняються. Якщо BICEP2 використовують високочутливі датчики і аналізує невелику ділянку зоряного неба, то Planck використовує менш точну техніку, однак проводить спостереження за зоряним небом. Тепер обидві групи планує об'єднати свої зусилля для уточнення результатів своїх спостережень.