- Домовились.
Ерлінг Голанд щойно пообіцяв, що наступного разу сам подоїть корову, коли приїде до ферми Greenoaks у Чеширі. Це така собі форма відплати — щойно він спустошив морозильник із м’ясом.
Гравець Манчестер Сіті має всі підстави вважатися найкращим нападником планети: цього сезону він уже забив неймовірні 24 голи у 14 матчах за клуб і збірну. Тепер ми знаємо, що живить цю машину для голів.
Коли Голанд приїздить на ферму і бачить, що залишилися три його улюблені томагавк-стейки, він сяє від радості. Розуміючи, що тут закуповуються й інші футболісти, він чемно питає, скільки може взяти. Але, почувши, що томагавки продаються важко через високу ціну, миттєво змінює тон:
— Тоді беру всі три, Гелен.
Багато хто з гравців навіть не відрізнив би преміум-м’ясо від звичайного, але Голанд, наче якийсь гастроентузіаст у стилі Гестона Блюменталя, просто розквітає від щастя.
Томагавки, філе, рібай, ребра — він бере все.
— Найбільше люблю жирні шматки, — каже на виході, пакуючи у гігантський пакунок із собою ще два літри сирого молока та чотири банки меду. Спочатку він узагалі планував лише молоко.
На годиннику вже 11 година — і це лише початок першого випуску його нового YouTube-каналу. У 27-хвилинному відео він показує свій типовий день — із гумором, без штучності й з відвертими деталями, що пояснюють, звідки береться його неймовірна форма в Манчестер Сіті.
Голанд уміє задавати тренди. У час, коли футбольний світ дедалі більше рухається в бік персонального бренду, а не клубної емблеми, він розуміє: фанати хочуть бачити справжнього гравця, а не офіційну вітрину. У його випадку — розгадати секрет того самого "чіт-коду" з людським обличчям.
Запуск власного YouTube-каналу — розумний крок. Це природне продовження його образу зі Snapchat: щирий, дотепний і далекий від стандартних постів "фани — чудові, рухаємось далі", які пишуть SMM-ники замість футболістів.
У відео видно, що життя професійного атлета — це 24/7. Голанд уже розповідав, що спить із заклеєним ротом і носить окуляри, які блокують синє світло, щоб покращити сон. Але тут ми бачимо значно більше — справжню, особисту сторону його рутини.
Після сніданку день Голанда починається з візиту спортивного терапевта Манчестер Сіті Маріо Пафунді.
— Ну що, плаский зад, готовий? — жартома вітається він із футболістом. У їхніх розмовах чути дружнє підколювання — і це не дивно, адже вони проводять разом купу часу.
Пафунді допомагає Голанду зі стретчингом і рухливістю, відзначаючи, наскільки покращилася гнучкість пахових м’язів за три роки їхньої спільної роботи. Потім — вправи з роликом для м’язів і сеанс у кімнаті інфрачервоної терапії, яка прогріває тіло, стимулює кровообіг і розслабляє м’язи. Після процедури Пафунді навіть звертає увагу, як помітно змінилася структура його вен. Після цього — ще трохи масажу вже на тренувальній базі, перед початком командного заняття.
— Вода камінь точить, — так він описує свій поступовий підхід до підтримання Голанда у формі.
Зйомки на тренувальній базі обмежені: у відео лише кілька кадрів, як він готується до заняття, і коротке рондо. Зате видно, як Голанд буквально оживає, коли заїжджає на територію, — і навіть як його вимова миттєво змінюється на типово манчестерську. Це додає йому людяності: він одночасно і супергерой, і просто хлопець, який кайфує від простих речей.
Після тренування починається відновлення. У яскравому кімоно, немов перед виходом на ринг, Горанд прямує до своєї зони з крижаною ванною і сауною у дворі. Таку контрастну процедуру він робить чотири-п’ять разів на тиждень.
— Це добре для голови. Ти робиш те, чого не хочеш, і це дає відчуття досягнення, — каже він, розпалюючи барбекю просто у саду, без футболки й досі вкритий потом після сауни.
Голанд живе заради їжі. Його дівчина Ізабель Гаугсен Йогансен, яка з’являється у відео, жартує, що він постійно думає про наступний прийом їжі. Хоча, здається, це зовсім не жарт.
Їжа — головна тема випуску. Все починається з того, що він підбирає з порогу свіже житнє кисле тісто, доставлене прямо додому. Потім — кухня: дві яєчні з рідким жовтком, щедро посипані чорним перцем, сире молоко і кава — два суперфуди, як він каже. Науковці, мабуть, мали б іншу думку.
У документалці The Big Decision, присвяченій його переходу до Ман Сіті, Голанд розповідав, що споживає близько 6000 калорій на день. Але не варто думати, що його раціон — це суцільна дієтична рутина. Окрім улюблених стейків і картоплі, у списку фаворитів — кебаби, тако й тушкована грудинка.
Більшість футболістів мають особистих шефів, які готують кожну страву. Та не Голанд. У клубній їдальні він може взяти на обід сибаса з рисом та яйцем, але решту часу готує сам.
[Читайте також] На кухні у зірок АПЛ: життя особистого шеф-кухаря футболістів Коли у 16 років він переїхав до Молде, його батько — колишній гравець Сіті Альф-Інге — провів поруч лише два дні: допоміг закупитися продуктами та мийними засобами, а потім залишив сина вчитися жити самостійно. Без підстраховки.
Його шлях був зовсім не таким комфортним, як у більшості вихованців футбольних академій. Голанд мусив усьому вчитися сам. І після майже десяти років у чотирьох різних країнах він знаходить справжнє задоволення у приготуванні їжі.
Футболісти часто не знають, чим заповнити час між тренуваннями, але для Голанда кухня — це ще один майданчик для концентрації й драйву. Та сама енергія, що й коли він мчить до воріт.
Удома він головний кухар. Його голос навіть трохи хрипне, коли він розглядає скоринку на щойно обсмаженому томагавку.
— Не хочу звучати самовпевнено, але тут треба відчувати, треба торкнутися, — каже він. — Усе вирішує скоринка. Якщо вона ідеальна — ти вже зробив половину справи.
Поруч — його дівчина, і в кадрі відкривається м’якша сторона гравця, який на полі здається справжнім звіром. Вони знають одне одного ще з дитинства у Брюне — обидва грали в місцевій академії. "Раян Гіггз, лівий фланг, навіс за навісом", — так Голанд описує її стиль гри.
Їхнє спільне розуміння того, що стоїть за його успіхом, — безцінне. У моменти, коли вони підколюють одне одного, він виглядає найщасливішим. Вона кепкує з його "нульового дриблінгу" й зізнається, що спочатку симпатизувала його найкращому другові. Це було ще до того, як Голанд зняв свій перший "кулінарний кліп" — стоячи біля плити з двома лопатками в руках.
Очі Голанда ледь не вилізають, коли він бачить, скільки оливкової олії вона виливає на салат.
Для Голанда смак — справа принципу. Більшість так званих "бекстейджів" про життя футболістів виглядають нудно й безбарвно, але він зумів передати щось справді справжнє — з ароматом життя, а не постановкою для камери.
The Athletic