Президент Полісся Геннадій Буткевич прокоментував гру команди в кваліфікації Ліги конференцій проти Пакша.
"Дуже виснажливо. І для футболістів, і для тренерів, і навіть для менеджменту. Постійні переїзди, кожна ніч в іншому місці, життя на валізах.
За цей період скільки часу команда мала для відновлення? Жодного повноцінного дня. Фактично з 29 липня, коли ми поїхали на матч до Андорри, у команди не було можливості нормально відновлюватися. Усе відбувається через два дні на третій: гра – дорога – знову гра. Увесь час після матчів команда проводить у літаках, потягах чи автобусах. Без повноцінних тренувань, без часу для відпочинку. Жодного вихідного дня у гравців не було. У такому режимі ми провели 6 матчів. І попереду ще 4.
Як це впливає на футболістів? Дуже негативно. Постійна втома, ноги затікають в автобусах і літаках, відповідно ризик травм високий. Є психологічне виснаження – хлопці постійно разом, у них немає навіть дня, щоб побути з родинами. Після гри з Пакшем повернення до Житомира зайняло 36 годин. Це ненормальний ритм для професійного футболу.
Я, як президент клубу, мушу захистити гравців і тренерів, дбаючи про їхній стан. Те, що ми переживаємо зараз, – це фактично знищення команди.
Ми розуміємо, що війна внесла свої обмеження і що авіасполучення в Україні відсутнє. Але є питання до футбольних органів. Усі українські клуби, які грають у Європі, заробляють очки не лише для себе, а й для українського футболу загалом.
Було б логічно зробити так, щоб на час війни, не маючи можливості перетинати кордон літаками, представники України на стадії кваліфікаційних раундів у серпні мали можливість отримати перенесення своїх матчів у перших двох турах УПЛ. Це дало б час на відновлення. А зараз фактично кожен суперник в єврокубках ще до стартового свистка має значну перевагу над українськими командами. Потрібно це виправляти. Вважаю, що ці фактори мали вплив на фізичний і моральний стан не тільки Полісся, а й Шахтаря та Динамо, — сказав Буткевич.
Нагадаємо, матч Шахтар — Серветт обслужать шотландці, Полісся — Фіорентина — азербайджанці.