Тренери-таксисти і побут рівня 1980-х: як виживають бази підготовки українських лижників-стрибунів

21 лютого 2018, 08:20 | Спорт
фото з ТСН.ua
Розмір тексту:

Українські спортивні чиновники постійно акцентують увагу на тому, що у нас країна не сильна в зимових видах спорту, тому журналісти вирішили дізнатися, в яких умовах готуються майбутні олімпійці. На цей раз в центрі уваги опинилася така дисципліна, як стрибки з трампліну, йдеться в сюжеті ТСН. 19:30.

10-річний Денис Пилипчук продовжує сімейну традицію і планує стати четвертим стрибун у сім'ї. "Хочу стати професіоналом, їздити на чемпіонати всякі, на змагання", - говорить він. Це один з найбільш екстремальних олімпійських видів спорту. Найбільші в світі трампліни можуть досягати майже 200 метрів заввишки, лижник на них розганяється іноді до більш ніж 100 км / год, потім відштовхується і летить немов птах. Судді оцінюють техніку польоту і дальність приземлення.

В Україні зараз тільки три школи стрибунів - в Верховині, Ворохті та в Кременці. В останній є відразу три трампліну, з невибагливими приміщеннями та заіржавіла конструкціями, але місцеві тренери запевняють, що ці умови - найкращі з тих, що є в державі. Синтетичне покриття, на яке стрибають, недавно оновили завдяки польським благодійникам, а ось оснащення постійно не вистачає. Школі, в якій більше сотні учнів, в минулому році вистачило грошей на десяток пар лиж. Стандартний набір стрибуна з трампліна складається зі спеціального шолома, окулярів, комбінезона, який повинен додати аеродинамічний і захисту, особливих кріплень і лиж, не схожих на будь-які інші - вони довше і ширше гірських або бігових. Вартість нового комплекту - близько 2 тисяч євро.

Докуповувати, нехай і ношене, залишається тренерам, тому їм доводиться підробляти. "Розвантажував вагони, займався фотографією, возив пасажирів в нічний час, щоб ще знайти гроші на той спорт", - зізнається Василь Мігащук, який тренує дітлахів у Ворохті Івано-Франківської області. У 2017 році з обласного бюджету школа отримала гроші тільки на зарплату персоналу. "Більше ні на витрати, ні на обладнання, ні на ремонт, ні на канцтовари, ні на що", - зізнається бухгалтер Марія Барбенічук. Приміщення школи та трампліни колись належали суспільству профспілок, а зараз вони в приватній власності. В комплекс входять також лижні підйомники і база відпочинку. В останній нові господарі зробили ремонт, а ось в школі час немов застигло в кінці 1980-х. Співвласник бази запевняє, що вже розробив разом з обласною владою план, як все привести в порядок, тому ремонт почнеться вже навесні.

Саме в Ворохті найбільший в країні трамплін - в 90 метрів. Але і він доживає останні роки, якщо не провести капітальний ремонт. Українські спортсмени найвищого рівня тренуватися на ньому не можуть, тому за державний рахунок їдуть за кордон. "Нам на сьогоднішній день буде дешевше їздити в Польщу або Словаччину, ніж будувати такі трампліни", - пояснив перший віце-президент федерації лижного спорту Володимир Малежик.

Колись свій трамплін мала навіть столиця - він височів над стадіоном "Олімпійський". Демонтували його в 2004 році, на той час він був застарілим і небезпечним. Відновлювати його ніхто не збирається, а ось інші варіанти можливі. Хоча варто це від 5 млн євро за реконструкцію до 50 млн євро за новий сучасний об'єкт - і це не по кишені ні державі, ні місцевим громадам. Тому продовжують стрибати з того, що є, хоч би і з ризиком для здоров'я.

Кореспондент ТСН Святослав Гринчук.




Додати коментар
:D :lol: :-) ;-) 8) :-| :-* :oops: :sad: :cry: :o :-? :-x :eek: :zzz :P :roll: :sigh:
 Введіть вірну відповідь 
Новости на русском