Не о войне, а о кино и современных США.

Посмотрел в два захода "Битва за битвой" и понял, что сейчас просто внятно рассказанная история — это уже "Оскар".

Далее текст на языке оригинала. Блискучі актори, Шон Пен абсолютно геніальний, але саме кіно — без жодної візії майбутнього.

Персонаж Шона Пена (Оскар) — військовий та спецслужбіст — єдина структурована, осмислена людина в усій цій трагікомедії, яка хоче просто власного кабінету і спокою. Ніяких високих ідеалів, ніяких мрій, окрім стати маленьким начальником серед великих начальників.

У революціонерів, зображених у фільмі також немає ніяких осмислених цілей, окрім боротьби проти абстрактної системи. Це не мета, не мрія і не ціль — це спосіб життя.

Єдиний, хто з революціонерів має конкретну мету, — це персонаж Ді Капріо, який хоче курити траву, бухати та врятувати доньку, батьком якої він не є.

Антагоніста та протагоніста між собою пов’язує секс з однією з революціонерок, яка зраджує революцію.

Монашки вчать стріляти та готують бойовиків. Латиноси підставляють власні родини під рейди поліції. Бандити вбивають один одного через моральні цінності.

Всі воюють один з одним.

Саме тому так фільм і називається — "Битва за битвою".

Для мене, на дванадцятому році війни, цей фільм розповів про тотальну інфляцію цінностей, цілей і мрій у США та й загалом у світі.

Хороший фільм, хороша історія, правильні сенси.

Шон Пен геніальний у цій ролі.