Когда возникла УПА? Одним из первых на путь вооруженной борьбы с большевиками ступил командир УПА "Полесская Сечь" Тарас Бульба-Боровец.

Далее текст на языке оригинала. 1 серпня 1940 року він нелегально перейшов кордон між Німеччиною і Радянським союзом. За кілька днів блукань лісами й болотами таємно добрався до хутора Погулянки, що неподалік Степані, де за наказом президента Української народної республіки в екзилі Андрія Лівицького почав формувати перші повстанські відділи.

А вже 28 червня 1941 року в селі Немовичі, що неподалік Сарн, він видав "Наказ № 1" про створення Української Повстанської Армії "Поліська січ" в якому командирам усіх бойових груп наказував організувати невеликі повстанські загони і почати диверсійні акти в тилах Красной армії.

Перед ними ставилися завдання: підривати мости і комунікації; знищувати транспортні засоби; збирати точні відомості щодо оборонних споруд більшовиків і негайно передавати на фронт німецьким частинам; не допускати в більшовицькі частини українців, мобілізованих совєтами.

Передбачалося: у місцях, звільнених від більшовиків, повстанці мали захопити владу, організовуючи народну міліцію з жовто-блакитними пов'язками. Скрізь вивішувати жовто-блакитні прапори, організовувати урочисті зустрічі німецьких військ; приступити до організації нового національного порядку.

Диверсійні напади на більшовиків здійснювати в таких умовах, які виключають їх повернення і злісне знищення місцевого населення.

Станом на 1941 рік чисельність УПА "Поліська Січ" сягала 10 000 бійців.

21 серпня 1941 року підрозділи УПА "Поліська січ" Тараса Бульби-Боровця увійшли у містечко Олевськ на Житомирщині, вибивши звідти московських окупантів. Понад два місяці територія Олевська та околиць перебували під владою українців.

"Олевська республіка" стала своєрідним державним утворенням у надії, що українська державність обов’язково буде відновлена у Києві та на всіх українських етнічних землях.

У самому Олевську одразу ж розпочалися декомунізація й українізація: "Леніни, Сталіни та всі інші "вожді трудящих" зникли з площ, установ і вулиць "Олевської республіки". На їх місце появилися портрети українських князів, гетьманів та інших видатних людей України", – згадував отаман.

На підконтрольних територіях існували залізна дисципліна і порядок. Запроваджувалася приватна власність. Встановлювалися стабільні ціни на продукти харчування. Спекуляція і зрив фінансової дисципліни розцінювався як протидержавний заколот.

Відкривалися українські газети і театри.

Вояки УПА намагалися бути взірцем для цивільних.

Кожен ранок вояків починався з молитви "Отче наш". Потім піднімали прапор, співали гімн України, а вже тоді йшли снідати.

ОУН під проводом Андрія Мельника, яка на той час мала свої військові табори на півдні Крем'янеччини та Володимирщини тісно співпрацювала з Т. Бульбою-Боровцем.

Зокрема ОУН відряджала до УПА "Поліської січі" досвідчених військових інструкторів для розбудови майбутнього війська. З поміж них був Олег Штуль-Жданович, який очолив ОУН після смерті Андрія Мельника.