В українській мові є лише одне слово, яке визначає історічного східного сусіда — моск*лі, московити. Воно виникло в часи існування Московського Царства. Часом згадують про слово 'росіяни', але в даному разі йдеться і про башкірів, і про чеченців, і про москалів, і про чувашів, і про якутів... Унікальні назви для сусідів існують і в інших випадках — приміром, німці, німі, незрозумілі... країна — Німеччина ( по-москальські "Германія", по-німецькі "Дойчланд"). Тож, нас має дивувати не україно-моск*льській словник, а україно-російський, бо не зрозуміло про яку з російських мов йдеться - може каракалпакську а може дагістанську?

"

*Віктор Григорович Дубровський (1876, Фастів — 1936) — український лексикограф. Псевдоніми та криптоніми — Баламут Юрко, Рудик Хома, Юрко, Roman. Закінчив Університет Святого Володимира в Києві (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У 1920-х роках працював редактором в Інституті української наукової мови ВУАН. У 1930 репресований (за сфабрикованою "справою СВУ") і висланий в Алмати (1932-36), де вдруге був заарештований і висланий у північні райони СРСР. Подальша доля невідома.