Харьковские гвардейцы, участники боевых действий, проходят психологическую и социальную реабилитацию в местном дельфинарии.

Им в этом помогают дельфины и белухи, рассказывает пресс-служба НГУ.

*** Гвардійці приходять невеличкими групами, зазвичай, по четверо. Контакт з цими інтелектуально розвиненими і досить сильними істотами починається з виступу морських ссавців. Людину необхідно підготувати до того, що на неї чекає, і водночас відволікти від буденного сприйняття реальності. Після цього короткий інструктаж з техніки безпеки. Та ж таки афаліна може розвинути швидкість у воді до сорока кілометрів на годину, має потужність щонайменше у дві кінські сили, її ротова порожнина наповнений гострими, як ніж зубами. Але справжнє диво починається з моменту тактильного контакту з цими дивовижними істотами – зубатими китами.

«Що таке дельфінотерапія для воїнів АТО? Це – анімалотерапія, вона передбачає тісний контакт з твариною, яка є, фактично, самостійним терапевтом. Ми лише приглядаємо, та корегуємо певні моменти вже у процесі сеансу. Дельфін читає вібрацію тіла людини та індивідуально підбирає необхідний сонар. У його арсеналі 4000 таких звуків, іноді більше, причому найкориснішим тут є ультразвук. Він надзвичайно корисно діє на клітини головного мозку. Такий контакт дає розслаблення. Питаємо у хлопців, до і після сеансу, як Ви себе почуваєте? Дехто каже, що пройшли головні болі, закортіло жити, бо життя наповнилось барвами. Змінюється сприйняття оточуючих на більш позитивне», – розповів психолог-дельфінотерапевт Юрій Павлов Якщо завдяки телебаченню ми маємо певне уявлення про виступи морських ссавців, то тактильне спілкування з китоподібними – досвід, який складно з чим-небудь порівняти.

«Почуття та враження дуже сильно переповнюють мене. Дуже відчувається любов тварини до людини. Це також дуже пізнавально, захоплюче, дякую велике! » – ділиться емоціями після першого такого контакту офіцер ППО родів військ і служби в/ ч 3017 Євген Ільюхін. Він плавав з дельфінами вперше.

Навіть не віриться, але у деяких країнах китів та дельфінів досі їдять (Росія, Норвегія, Ісландія, Японія тощо). Більшість цих дивовижних істот потрапляють до подібних центрів з китових ферм. І це попри те, що протидія китобійному промислу світової спільноти триває з минулого століття. У культурі українців настільки споживацького відношення до цих дивовижних істот, наразі, немає (хоча ще не так давно морські ссавці використовувались з мілітарною метою Чорноморським флотом).

І не лише людина вивчає дельфіна, а й навпаки. Кити адаптуються, навчаються розмножуватись у нових умовах, формують складні ієрархічні відносини з людиною та між собою. Таким чином ми тепер робимо кроки для більш гармонійного міжвидового співробітництва. Врешті-решт, приклад цьому – та ж таки дельфінотерапія. Це, між іншим дуже дороге задоволення. Воду везуть з Одеси. Її постійно фільтрують, підтримують хімічний склад. І кашу вони не їдять, харчуються лише якісною рибою (її постачають зі Скандинавії).