Вручення зброї – закорінений у сиву давнину ритуал. Молода людина після певних випробувань визнавалася гідною тримати в руках бойову зброю. У різних культурах це міг бути спис, меч, лук із сагайдаком стріл, чи, як зараз, автомат. Це частина світової військової культури. Мінометники 3 оперативної бригади НГУ також долучились до цієї стародавньої традиції Представники молодого поповнення шикуються та приймають зброю з рук свого командира та ставлять свій підпис у відомості. З цього моменту ця зброя закріплена за військовослужбовець – стає його «сталевим побратимом». Сам же боєць набуває іншого статусу в очах колег та командирів.

«Ми військові приймаємо таким чином людину у своє бойове братство. І від цього моменту людина має зрозуміти, що в неї є особиста зброя і вона несе за неї відповідальність. За великим рахунком, цей момент є настільки ж важливим, у житті військового, як і присяга. Я вперше вручав зброю бійцям ще у мирному Луганську десь за рік до початку російської агресії», – пояснив командир мінометної батареї військової частини 3017 капітан Максим Вюнсковський. Він постійно залучається до виконання завдань в районі проведення операції Об'єднаних сил.

«Для мене висока честь тримати в руках зброю, яка зветься «особистою». Тепер я несу за неї відповідальність. Піти в Національну гвардію було моїм свідомим, безапеляційним та швидким рішенням. Я навчався у Вінницькому коледжі культури і мистецтв на вокаліста.

Навчання почекає, вирішив я, коли є така нагода стати захисником України. Більшість моїх товаришів відслужили, тож і я мушу. Крім того, тут я можу розвиватися не лише у військовому, а й у своєму – музичному напрямку! » – поділився вінничанин Дмитро Плотницький.

Вручення особистої зброї відбувається вже після того, як хлопці навчаються нею володіти. Вони знають її будову, принцип дії, і, головне заходи безпеки та порядок застосування.

Сергій Молотков