Соответствующую историю опубликовала пресс-служба НГУ:
Матвій Железняк – відомий спортсмен родом зі Львова. У свої 20 років він об'їздив десятки країн, беручи участь в змаганнях з водного поло. В складі збірної України брав участь в Олімпійських іграх в Баку, його запрошували на навчання в спортивному коледжі США.
Нині Матвій вже кілька місяців служить у військовій частині 3055 2 Галицької бригади Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, що дислокується у Рівному. Про досягнення в спорті та свої перші враження від військової служби нацгвардієць поділився з нами.
Матвію, як давно ти займаєшся спортом?
З дитинства. Спершу це були бальні танці, на які батьки віддали мене в шестирічному віці. Проте у 13 років я вирішив, що це заняття не для чоловіків і покинув їх. Хотів професійно зайнятися баскетболом, адже маю зріст 2 метри. Проте тато переконав мене надати перевагу водному поло. Тим більше при львівському «Аквапарку» була команда. Пізніше мною зацікавилися спортивна школа-інтернат і запросила мене на навчання.
В яких змаганнях ти брав участь?
В регіональних та в Чемпіонатах України. У нас була сильна команда. Ми займали призові місця на всеукраїнському рівні. Я виграв 3 чемпіонати України у складі львівської збірної. Потім увійшов до Збірної України. Ми брали участь у міжнародних турнірах в Німеччині, Нідерландах, Польщі, Болгарії, Італії. А у 2015 році – на Олімпійських іграх в Баку.
Отже, твій успіх не пройшов не поміченим… Так, ми з моїми батьками розіслали резюме по американських коледжах, і один з них зацікавився моєю кандидатурою. Я добре знав англійську і поспілкувався з тренером коледжу через інтернет. Після нашого діалогу він твердо вирішив, що я маю навчатися у них. Знайшов для мене дуже хорошу спортивну стипендіальну програму і навіть роботу, щоб я міг оплатити своє навчання й проживання в США. Проте вступити до цього коледжу мені не вдалося через те, що не зміг здати складний вступний іспит з англійської мови.
Мабуть, ти був дуже засмучений цим… Не те слово, проте це було для мене уроком. Я зрозумів, що дуже розслабився й потрібно було б краще дбати за своє майбутнє. Тому, ще до того як мені виповнилося 20 років, не чекаючи на повістку, я пішов до військкомату на осінній призов. Щоправда, сподівався служити у своєму рідному місті. Проте мене відправили в Рівне.
Ти служиш уже кілька місяців, які в тебе враження?
Враження позитивні.
По-перше, служба тебе дисциплінує у великій мірі. По-друге, вчить новому. По-третє, я отримав час задуматися про своє майбутнє. Я зрозумів, що до армії витрачав дорогоцінний час на речі, які не приносили мені жодної користі, наприклад комп'ютерні ігри. Також я зрозумів, що не хочу продовжувати спортивну кар'єру. Натомість планую підписати контракт із Національною гвардією України, а також глибше зайнятися вивченням програмування у вільний час. Й надалі хотів би працювати у Нацгвардії саме в цьому напрямку.