Апеляційний суд Київської області реабілітував петлюрівського отамана Київської області Федора Артеменко-Орлика та його соратників Якова Хоменко-Смутенко і Федора Ногу, які на початку ХХ століття чинили опір комуністичному тоталітарному режиму, борючись за незалежність України. Про це повідомила прес-служба прокуратури Київської області, передає УНН.

«У порядку ст. 7 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", рішенням Апеляційного суду Київської області реабілітований петлюрівський отаман Київської області Артеменко-Орлик Федір Петровича і його побратими Хоменко-Смутенко Яків Несторович і Нога Федір Архипович », - йдеться в повідомленні.

Як наголошується, вони чинили опір комуністичному тоталітарному режиму, брали участь у збройних загонах Української Народної Республіки і здійснювали інші дії, які безумовно свідчать про їхню боротьбу за незалежність України на початку ХХ століття.

Так, у Київській області в 1920-1922 роках почали боротьбу проти більшовицьких загарбників загони під головуванням отамана Орлика в районі Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Ворзеля, Клавдієво, Бородянки, Тетерева, Радомишля, Іванкова, Димера, Чорнобиля, Фастова, Макарова, які атакували більшовицькі гарнізони та військові частини Червоної армії і проводили агітаційну роботу серед населення.

Встановлено, що за свою визвольну діяльність постановою Київської губернської надзвичайної комісії від 26 лютого 1922 року Артеменко-Орлик Федір Петрович, Хоменко-Смутенко Яків Несторович і Нога Федір Архипович були визнані ворогами радянської влади, невиправними бандитами і засуджені за ст. 58, ст. 68 ч. 1,2 ст. 76 Кримінального кодексу УСРР 1922 року до вищої міри покарання - розстрілу.

Вивченням архівної кримінальної справи встановлено, що вказані особи були необгрунтовано засуджені за боротьбу за незалежність України, яка проявилася в участі і керівництві збройними загонами УНР, а також в боротьбі проти чинної влади в інший спосіб.

Прокуратура Київської області відстояла свою принципову позицію щодо визнання необгрунтованим засудження петлюрівського отамана Київської області та двох його соратників до вищої міри покарання - розстрілу і домоглася їх реабілітації.

Довідка.

Симон Петлюра (1879-1926) - український політичний і революційний діяч, глава Директорії Української Народної республіки з 1919 по 1920 роки. Після Лютневої революції він організував і очолив Український фронтовий комітет і боровся проти Червоної армії. Після розгрому військ Директорії більшовицькими військами втік до Варшави і уклав угоду з поляками. Влітку 1920 виїхав за кордон. З 1924 року жив у Парижі, де був убитий анархістом Самуїлом Шварцбардом з помсти за єврейські погроми в Україні.