10 травня 2018 р. виповнюється 56 років Ігору Толмачову, нашому товаришу, який загинув 22 лютого 2015 року від вибуху поряд з Палацем Спорту. Толмачов Ігор Олександрович - Кавалер ордену «За мужність» ІІІ ступеню, нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України», вчений-фізик, одружений, має доньку. Народився 10.05.1962 р. в м. Мінеральні Води Ставропольського краю, загинув 22.02.2015 р. в м. Харків, Україна.
Він любив подорожі, любив природу, друзів, спорт, любив життя. Завжди в русі, завжди готовий прийти на допомогу будь-кому, хто потрапив у небезпеку. Надійний товариш. В альпінізмі надійність перевіряється майже на кожному кроці і вимірюється життям — твоїм і товариша, який прив'язаний до протилежного кінця твоєї мотузки. Ігор гідно пройшов усі перевірки.
Він завжди гостро відчував чужій біль, чужу біду, байдуже — трапилась ця біда за кілька метрів, чи кілька тисяч кілометрів від нього. Це не просто слова — у далекому 1988 році страшний землетрус зруйнував пів-Вірменії: Гюмрі, Спітак... Ми ніколи не забудемо це. Ігор взяв у рідному Харківському фізико-технічному інституті відпустку і разом з кількома іншими відчайдухами-волонтерами рушив до Вірменії.
То було страшне пекло: суцільні руїни, страшенна пилюка, сморід і... відсутність води. Доходило до того, що вмивалися чистим медичним спиртом, а всередину не лізло... Поруч працювали рятувальники з Німеччини, Франції, Японії — так світ дізнався, що в СРСР з'явилася перша недержавна оперативно-рятувальна служба. І створено її було кількома харків'янами, серед яких був Ігор Толмачов.
Незабаром обвалився цілий СРСР, дехто й досі скиглить з цього приводу, а Ігор, не маючі іншого капіталу, окрім власної голови, пішов у підприємці і згодом став виконавчим директором науково-виробничої фірми, потім перейшов у сферу транспортно-логістичних послуг. Складне життя українського підприємця, але навіть в ті буремні роки, згадує його дружина Марина, вони з донькою почувалися з ним «як за стіною», — Ігор вмів оберігати ближніх і тримати удари долі наодинці.
Помаранчеву революцію Ігор зустрів як ковток свіжого повітря, площа Дзержинського перетворилася на майдан Свободи, і він доклав до цього і своїх зусиль. Коли за 10 років потому нам знову довелося гнати банду Януковича геть з України, Ігоря вперше не було поруч з нами на майдані. Він доглядав свою матусю. Чоловік найвищого ґатунку, альпініст-рятувальник, він дуже переймався й навіть трохи комплексував з того, що 20-го лютого на Інститутській не був разом з «Небесною сотнею». Можливо, частково через це він так завзято, просто несамовито віддався революційній справі, тільки-но встиг виконати свій синівський обов'язок.
Вражає навіть простий перелік того, що він встиг у цей останній свій земний рік: організація та участь в десятках акцій громадського волевиявлення у Харкові та Києві (під судами, Верховною Радою, Адміністрацією президента, Нацбанком тощо), він був одним з координаторів та головних переговірників Податкового Майдану, членом Координаційної ради Харківського Євромайдану, секретарем Громадського Штабу оборони міста Харків... Навіть відомий усій країні (і навіть за її межами) жовто-блакитний намет посеред майдану Свободи — теж його дітище. А ще: допомога першим харківським волонтерам АТО і... прохання допомогти у вдосконаленні його української мови (ба він народився і навчався в РФ).
Та рівно за рік по бою на Інститутській він сам приєднався до «Небесної сотні», крокуючи просто харківською вулицею на чолі багатолюдної мирної ходи, присвяченої річниці перемоги Харківського Майдану та втечі Януковича та його кліки.
Ігор дуже любив альпінізм. Отже, 12-13 травня 2018 року на скелодромі "Вертикаль" (пр.
Петра Григоренко, 2) ВПЕРШЕ відбудеться Чемпіонат Харківській області зі скелолазіння у багатоборстві серед дорослих пам'яті Ігора Толмачова – альпініста, рятувальника та Патріота з великої літери. Згідно розкладу змагань (http://alpclub.com.ua/node/7787), парад відкриття та урочисті заходи відбудуться о 17.30, 12травня. Тож приходьте, будь ласка, пам'ятайте життя! На заході вітається національна сім волика, але без партійної приналежності.
Вхід вільний!
Герою Слава! ! !
Автор: Леонід Оніщенко, командир Харківської сотні Майдану Джерело: allkharkov.ua