День міжнародної солідарності трудящих, "прижився" з радянських часів, ще називають Днем праці, а в народі - першотравневими святами (Першотравнем). В Україні, згідно з Кодексом законів про працю, 1 і 2 травня є вихідними.

Згідно з історичними довідками, 1 травня 1886 року в американському місті Чикаго пройшов масовий страйк робітників, які вимагали встановлення 8-годинного робочого дня замість 15-годинного. Вона закінчилася зіткненнями з поліцією і кровопролиттям.

Через три роки, в липні 1889, в Парижі пройшов конгрес II Інтернаціоналу, де вирішили рахувати 1 травня Днем міжнародної солідарності трудящих. Конгрес запропонував щорічно відзначати цей день демонстраціями із соціальними вимогами. З тих пір він став носити не стільки соціальний, скільки політичний характер: знак протесту робітників проти так званих класових ворогів.

В СРСР День солідарності трудящих використовувався з метою пропаганди праці та робітничих професій, з головної трибуни країни з промовами виступали вожді. Традиційно 1 травня на всій території союзу з нагоди цього державного свята організовувалися і проводилися масові демонстрації, серед атрибутів яких були транспаранти, червоні прапорці, повітряні кулі, квітучі гілки яблуні.

У наш час свято відзначається в 143-х країн. У деяких з них (Росія) він часто використовується для проведення політичних мітингів і демонстрацій.