Костя, как, после внезапной популярности, воспринимаешь повышенное внимание к себе?

По-перше я ніколи себе не вважав зіркою. Я думаю, що кожен з нас має нести якийсь приклад іншим, і якщо мені пощастило, що до мого прикладу можуть прислухатися, то я маю поводитися відповідно. Я намагаюся бути максимально привітливим, доброзичливим.  Якщо люди цікавляться мною, проектом, то вони бачать у цьому якийсь позитив для себе. Я бачив людей із зірковою хворобою і мені не було приємно з ними спілкуватися. Я аналізував для себе, як їх змінила ця увага, чи вони завжди були такими і зрозумів, що це просто у певний момент їх втомило. Адже це все ж таки вторгнення в особисте. Як кожна людина ти можеш мати поганий настрій, десь бути злим чи просто не в гуморі, а тепер ти не можеш собі дозволити показувати цього на людях. Ти завжди сконцентрований на тому, щоб бути якимось прикладом. Я думаю, що люди у яких ми бачимо прояви зіркової хвороби насправді не є такими, просто вони трішки втомлені.

А кем ты в детстве мечтал быть?

Хотів стати лікарем. Я навіть колись бабусі написав розписку: «Коли виросту, буду доктором». У мене просто від покоління до покоління є традиція обирати професію лікаря. Моя бабуся була головним психіатром, дядько – онколог, доктор наук, працює в Інституті раку. І всі мали надію, що молодше покоління, тобто я, також має продовжити цю традицію.   Я навіть сам у це певний час вірив. Але коли виріс, зрозумів, що хочу бути юристом.

Поскольку скоро Пасха, чем любишь лакомиться в эти дни? И какие традиции празднования есть в вашей семье?

Дуже люблю усе домашнє, мої батьки мені відзвітувалися, що вже готова вуджена ковбаска і полядвиця. Щодо традицій, то обов’язково мати готує паски, взагалі, на Західній Україні це ритуал – випікання пасок. Кожна жінка має пекти їх сама. Чоловіча справа у цьому — замішувати тісто, то є не легко, тож необхідно мати сильні руки.

  А далі вже чари, любов і рецепт. Я також не раз пробував замішувати тісто.

Когда ты смотришь эпизоды программы, как оцениваешь себя? Есть претензии к самому себе?

Насправді, я був такий, який я є у житті: зі своїми приколами, вимогливістю, мінусами і плюсами. І це помітили навіть багато моїх знайомих. Я ніяким чином не намагався грати. І мені набагато цікавіше дивитися зараз, знаючи все на проекті,   як я реагував тоді на ті чи інші ситуації.