Идеология против коррупции Должен немного отступить и объяснить, почему я начал писать об идеологии. И сделаю это на примере коррупции. Все мы с вами стали свидетелями нового отвратительного сезона пленок о коррупции, и далеко не последнего. Однако я хочу затронуть более важный вопрос: как нам побороть коррупцию во власти?
Далее текст на языке оригинала. Існують кілька міфів щодо того, як це можна зробити.
Міф 1. Високі зарплати чиновникам, щоб вони не крали Цей міф допускає, що існує сума при якій чиновники не будуть красти. Наприклад, коли у чиновника зарплата буде 2-3 тисячі доларів. Виходячи з цього міфу, Сергій Кропива міг вкрасти 1 млн дол, фактично таку зарплату за 25 років, і сказати все, тепер я буду чесний. Але, як всі дізнались, чомусь у корупціонерів не існує межі, на якій вони перестають красти.
Але цей міф має ще один міф всередині про те, що на державній службі дуже низькі зарплати. Це вже давно не відповідає дійсності. Зробили з ШІ інфографіку, і як ви бачите – зарплати топ керівників держслужби і представників влади на рівні приватного сектору. Так, на нижчих рівнях зарплати нижчі, але й корупція в нас мільйонна робиться на топ рівні.
Тому – ні, зарплати не вирішують проблеми корупції.
Міф 2. Невідворотність покарання Це міф про покарання корупціонера як спосіб відбити бажання красти. Тобто чим більше посадять, тим менше вкрадуть. НАБУ 11 років розслідує корупцію, вже є чимало вироків, але масштаб корупції тільки виріс. Чому?
Справа в тому, що корупція працює як казино. Людина, яка грає в казино, точно в цьому житті чула про тих, хто все програвав, але це не про неї. От саме їй повезе. Корупціонер діє так само, когось посадили, але мені повезе і мене не посадять. Корупція – це азарт, залежність від можливості багато "заробити", тобто вкрасти. І як в ситуації з казино, корупціонер йде на такий ризик.
Тому ні, посадки не зупиняють наступних корупціонерів.
Існує ще багато міфів на цю тему. Наприклад, що треба брати людей з бізнесу на хороші зарплати. Ок, в наглядових радах в нас купа людей з бізнесу і навіть бізнес - шкіл. Наприклад, в Енергоатомі, де крали мільярдами. Або що потрібно збільшувати контроль і нагляд, по факту це веде тільки до збільшення корупції, бо ще треба і їх закрити.
Моє рішення корупції – це ідеологія. Державна служба – це ідеологічна робота. Зверніть увагу, що священник служить, військовий служить, і чиновник служить. Служба – це про жертовність суспільним інтересам. Людина обирає шлях присвятити себе своїй спільноті, нації. Її мотивацією є не гроші, а внесок, визнання, місце в історії, честь тощо. Будь-яка служба пов?язана з ідеологією. У священника з вірою в Бога, у військового – захист країни, у чиновника з вірою в конкретну місію держави. Чиновник, який ні в що не вірить, вірить тільки в себе і свої кишені.
То ж які великі ідеї захищає український чиновник? Яка ідеологія нашої держави? Власне, саме про це і є мої пости про нову українську ідеологію. Читайте далі.