Контрактирование за Программой медицинских гарантий в 2027 году переходит к принципиально более дифференцированной модели. Если ранее значительная часть требований к поставщику фактически рассматривалась в плоскости общего соответствия условиям закупки, то с 1 января 2027 года законодательство закладывает иную структуру, теперь требования распределяются по критическому, базовому и вспомогательному уровням, а значит, одинаковое по форме нарушение уже не обязательно будет иметь одинаковые правовые и финансовые последствия. Постановление Кабинета Министров Украины от 6 мая 2026 года № 567 прямо предусматривает введение таких уровней и возлагает на НСЗУ по согласованию с МОЗ обязанность разработать и внедрить соответствующие условия закупки медицинских услуг; часть положений, непосредственно формирующая эту новую модель, вступает в силу с 1 января 2027 года.
Далее текст на языке оригинала. І це важливо розуміти не як технічну зміну термінології в умовах договору, а як зміну самої архітектури контрактного ризику медичного закладу. НСЗУ фактично отримує інструмент, за допомогою якого наслідки невідповідності мають співвідноситися з характером самого порушення, тобто якщо проблема ставить під сумнів можливість безпечного та належного надання медичної послуги, вона переходить у площину критичного ризику, а якщо порушення стосується організації та якості діяльності, але не позбавляє заклад можливості безпосередньо надати медичну допомогу, воно належить до базового рівня; і ще, якщо ж невідповідність не впливає безпосередньо на можливість надання послуги, передбачається механізм її усунення через план коригувальних заходів. Саме тому у 2027 році керівнику закладу вже недостатньо просто знати перелік вимог конкретного пакета тепер йому необхідно розуміти, яка саме вимога є критичною, яка базовою, яка допоміжною, як вона перевірятиметься та який фінансовий наслідок матиме встановлена невідповідність.
Отже, наша головна зміна це перехід від однакової оцінки вимог до їхньої ієрархії. Оновлену систему можна розглядати як три різні рівні контрактного ризику. Це важливий підхід, оскільки він дозволяє відокремити порушення, яке ставить під сумнів саме право та можливість закладу надавати відповідну медичну допомогу, від порушення, яке характеризує якість організації процесу, та від порушення, яке може бути усунене без негайного припинення фінансових відносин за пакетом, і це саме те, про що керівники закладів і юристи говорили вже давно. При цьому самі рівні вимог не встановлюються закладом самостійно постанова № 567 передбачає, що рівні вимог та особливості їх застосування визначаються безпосередньо умовами закупівлі, а до оголошення про закупівлю додається визначення умов закупівлі за критичним, базовим та допоміжним рівнями. Отже, для керівника закладу ключовим документом стає не лише договір із НСЗУ як такий, а вся система умов конкретного пакета, оскільки саме в них буде визначено, які вимоги вважатимуться критичними, базовими чи допоміжними для відповідної закупівлі.
Критичні вимоги це найвищий рівень відповідальності. Критичними визначаються вимоги, невиконання яких унеможливлює надання медичної послуги відповідно до специфікацій та галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Постанова № 567 прямо відносить до таких вимог, зокрема, наявність чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики за відповідними спеціальностями та інших необхідних ліцензій, наявність документів дозвільного характеру, надання медичних послуг відповідно до галузевих стандартів, клінічних протоколів та затверджених МОЗ клінічних маршрутів пацієнта, наявність медичних працівників відповідної кваліфікації та спеціалізації в достатній кількості, необхідної матеріально-технічної бази, безпечних умов надання медичної допомоги, включаючи дотримання вимог інфекційного контролю та епідеміологічного нагляду, а також надання медичних послуг у визначені строки та обсяги. Саме при порушенні цих вимог для закладу виникає найвищий рівень фінансового та контрактного ризику.
У разі встановлення за результатами моніторингу або отримання від органів державного нагляду (контролю) інформації про невідповідність надавача умовам закупівлі, визначеним за критичним рівнем, надавач зобов’язаний повернути отримані кошти за медичні послуги, які були надані протягом усього періоду невідповідності, а також сплатити штраф у розмірі 10 відсотків суми коштів, що підлягають поверненню. Крім того, замовник відмовляється від відповідного пакета медичних послуг в односторонньому порядку відповідно до умов договору.
Тому критична вимога тепер вже не просто один із пунктів чек-листа НСЗУ. Для керівника медичного закладу це фактично межа контрактної життєздатності конкретного пакета. Порушення такої вимоги потенційно зачіпає одночасно три площини фінансову, оскільки виникає обов’язок повернення коштів і сплати штрафу; договірну, оскільки передбачена одностороння відмова від пакета; та управлінську, оскільки сама наявність критичної невідповідності свідчить про те, що система управління закладом не забезпечила контроль за умовами, які законодавець визнав фундаментальними для надання відповідної медичної послуги. І слід зауважити про можливість штрафних санкцій та розірвання договору про які проговорюється вже зараз і потім неможливо буде посилатись на те що "ми не знали" Отже, розуміємо, що критичні вимоги мають контролюватися не після початку моніторингу, а до укладення договору, у процесі його виконання та постійно протягом усього періоду контрактування.
Базові вимоги це вже якість та організаційна зрілість закладу і це другий рівень. Його логіка принципово інша. До базових віднесено вимоги, невиконання яких порушує галузеві стандарти у сфері охорони здоров’я, але не визначається законодавцем як таке, що саме по собі унеможливлює надання медичної послуги. Постанова № 567 прямо називає серед таких вимог регулярне підвищення кваліфікації медичних працівників відповідно до вимог безперервного професійного розвитку, функціонування внутрішніх процедур контролю якості медичних послуг, забезпечення доступності медичних послуг для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також взаємодію з іншими надавачами медичних послуг для своєчасного та ефективного надання медичної допомоги пацієнтам. Тут, в цих вимогах, як на мене, знаходиться одна з найбільш важливих управлінських змін.
Внутрішній контроль якості медичних послуг прямо включений до базового рівня вимог. Це означає, що система контролю якості перестає бути виключно внутрішньою управлінською функцією медичного закладу, яка існує лише для виконання загальних вимог законодавства або підготовки до перевірки. У межах контрактних відносин із НСЗУ вона стає частиною доказової спроможності закладу виконувати умови закупівлі.
Для керівника це означає необхідність перейти від моделі "контроль якості ведеться" до моделі "заклад може продемонструвати, як саме він контролює якість, хто відповідає за цей процес, які процедури застосовуються, які порушення виявляються, як вони документуються та яким чином усуваються".
Фінансовий наслідок базової невідповідності також є суттєвим оскільки надавач зобов’язаний повернути отримані кошти за медичні послуги, які були надані протягом усього періоду невідповідності відповідним умовам закупівлі. Водночас для базового рівня постанова № 567 не встановлює передбачених для критичного рівня 10-відсоткового штрафу та односторонньої відмови від пакета.
Отже, відмінність між критичним і базовим рівнями полягає не в тому, що базове порушення є "несуттєвим". Воно залишається фінансово значущим, оскільки може спричинити повернення коштів за весь період невідповідності. Різниця полягає зовсім в іншому тепер держава розмежовує порушення, яке ставить під сумнів можливість належного надання медичної допомоги, і порушення, яке свідчить про неналежну організацію або якість діяльності закладу.
Допоміжні вимоги і можливість виправити порушення, маємо і третій рівень.
Йдеться про вимоги, невиконання яких не впливає безпосередньо на надання медичної послуги. Серед визначених постановою прикладів ведення медичної документації та внесення медичних записів до системи, а також інформування пацієнтів про можливість отримання інших медичних послуг безоплатно за рахунок коштів Програми медичних гарантій. Саме тут модель стає найбільш коригувальною. За допоміжним рівнем сторони складають план усунення порушень із визначенням строку для забезпечення відповідності надавача умовам закупівлі. Тобто нормативна конструкція дозволяє відокремити ситуацію, коли порушення необхідно негайно конвертувати у фінансову санкцію, від ситуації, коли пріоритетом має бути документально визначене виправлення недоліку.
Тепер кожному керівнику закладу незалежно від форми власності треба розуміти, що, не кожна невідповідність означає однаковий сценарій розвитку подій, однак це зовсім не означає, що допоміжні вимоги можна ігнорувати. Навпаки, якщо для критичних і базових вимог ціна помилки може бути безпосередньою фінансовою втратою, то щодо допоміжних вимог заклад отримує можливість виправлення, але одночасно отримує й обов’язок реально виконати погоджений план та забезпечити відповідність у визначений строк.
Що це означає для керівника медичного закладу. У 2027 році недостатньо буде просто "підготуватися до контрактування". Потрібно буде підготувати систему управління відповідністю контракту НСЗУ.
Контрактування тепер не завершується в момент підписання договору. Навпаки, з укладенням договору починається найбільш важлива частина роботи постійне підтвердження того, що заклад протягом усього періоду отримання коштів відповідає умовам закупівлі.
Для управлінської команди це означає необхідність бачити кожен пакет не лише як джерело фінансування, а як окрему систему юридичних, клінічних, кадрових, організаційних та фінансових зобов’язань. Причому ця система має бути розкладена не лише за структурними підрозділами, а й за рівнями ризику. Керівник повинен у будь-який момент мати відповідь щонайменше на п’ять питань які вимоги конкретного пакета є критичними; які є базовими; які визначені як допоміжні; хто персонально відповідає за кожну групу вимог; якими документами та даними заклад може підтвердити свою відповідність.
Це вже не питання виключно юридичної служби або відділу якості. Це питання корпоративного управління медичним закладом.
Ще один важливий аспект нової моделі полягає в тому, що відповідність закладу повинна бути не лише фактичною, а й доказовою.
Постанова № 567 розширює договірні інструменти НСЗУ щодо отримання інформації від надавача. Зокрема, типовою формою договору передбачено можливість вимагати копії скарг пацієнтів із знеособленням персональних даних, пояснення щодо отриманих скарг у частині виконання умов договору, а також документи щодо надання медичних послуг або підтвердження відповідності надавача встановленим вимогам та умовам закупівлі.
Це змінює саме ставлення до документації. Медична документація, кадрові документи, документи щодо матеріально-технічного забезпечення, підтвердження проходження професійного розвитку, документи внутрішнього контролю якості, результати аналізу скарг, документи щодо інфекційного контролю, підтвердження виконання клінічних маршрутів та інші матеріали вже не можна розглядати як розрізнений адміністративний масив. Вони повинні формувати єдину доказову систему відповідності закладу умовам конкретного договору.
Мабуть тому одна з найбільших помилок 2027 року чекати моніторингу НСЗУ, а вже після його початку збирати документи, пояснення та підтвердження. З управлінської точки зору це означає, що система контролю працює постфактум, коли частина ризиків уже реалізувалася. Значно ефективнішою є модель постійного внутрішнього моніторингу, коли заклад сам регулярно перевіряє відповідність кожній умові пакета, фіксує відхилення, визначає відповідального, встановлює строк усунення та зберігає документальне підтвердження виконання.
Таким чином, нова модель не зводиться до трьох позначок "критична", "базова", "допоміжна". За цими трьома категоріями стоїть набагато глибша зміна підходу до управління медичним закладом.
Критичні вимоги визначають межу, за якою питання вже виходить за межі звичайного організаційного недоліку та переходить у площину фінансової і контрактної небезпеки. Базові вимоги показують, наскільки зрілою є система організації медичної допомоги, контролю її якості, кадрового розвитку, доступності та взаємодії з іншими надавачами. Допоміжні вимоги формують простір для коригування, але водночас вимагають від закладу здатності швидко й документально усувати виявлені недоліки.
У 2027 році для керівника медичного закладу вже недостатньо буде просто базово відповідати вимогам НСЗУ. Цей факт сам по собі мало що говорить про реальний стан справ, якщо заклад не розуміє, які саме вимоги для нього є критичними, де проходить межа між допустимим недоліком і порушенням, яке матиме фінансові та контрактні наслідки, хто відповідає за виконання кожної умови і, головне, чи можна не лише стверджувати про відповідність, а й у будь-який момент її довести.
Саме тут змінюється управлінська логіка. Керівнику потрібно бачити не тільки результат в якому заклад відповідає вимогам, а весь процес, який стоїть за цим твердженням що відбувається з кожною вимогою протягом строку дії договору, де виникають відхилення, наскільки вони небезпечні, чи були вони вчасно виявлені та чи має заклад достатньо доказів, щоб підтвердити належне виконання своїх зобов’язань. Інакше кажучи, питання 2027 року полягає вже не стільки у формальній відповідності вимогам НСЗУ, скільки у спроможності закладу постійно утримувати цю відповідність і доводити її тоді, коли це необхідно.
На мою думку, саме ця зміна є однією з найбільш важливих у новій моделі контрактування. Вона змушує керівника дивитися на договір із НСЗУ не як на документ, який потрібно виконати і звітувати про його виконання, а як на систему постійних зобов’язань і ризиків, якими потрібно щоденно управляти. І чим більшим є заклад, чим більше послуг він надає та чим складнішою є його внутрішня структура, тим очевидніше, що таку систему вже неможливо ефективно утримувати лише за допомогою періодичних ручних перевірок. Контроль має бути постійним, своєчасним і таким, що дозволяє побачити проблему до того, як вона стане порушенням, а порушення фінансовою чи контрактною втратою.
Що потрібно зробити медзакладу вже зараз Підготовку до контрактування 2027 року я б не радила будувати як традиційний передконтрактний аудит, коли напередодні укладення договору команда одноразово перевіряє наявність документів і намагається усунути виявлені недоліки. Значно правильнішою є модель, за якої заклад уже зараз створює карту відповідності кожного потенційного пакета окремо визначає критичні, базові та допоміжні вимоги, закріплює відповідальних осіб, встановлює періодичність контролю, визначає документи та дані, якими підтверджується виконання кожної вимоги, проводить внутрішню перевірку фактичної відповідності та окремо перевіряє, чи здатна інформаційна, кадрова, медична й адміністративна системи закладу сформувати доказ відповідності не постфактум, а в момент виникнення відповідного запиту.
Особливу увагу я б приділила саме внутрішньому контролю якості, оскільки він прямо визначений постановою № 567 як одна з базових вимог. Для керівника це означає необхідність оцінити не лише наявність формального положення чи наказу про контроль якості, а реальну працездатність цієї системи чи проводяться передбачені процедури, чи фіксуються результати, чи аналізуються відхилення, чи визначаються коригувальні заходи, чи контролюється їх виконання і чи можна за необхідності відтворити всю послідовність управлінських дій документально. У 2027 році якість має бути не декларацією і не окремою функцією певного підрозділу, а керованим процесом, результати якого можуть бути підтверджені.
І саме тут я бачу головну практичну цінність нової моделі для медичного бізнесу вона фактично підштовхує заклади до переходу від ручного контролю відповідності до системного управління контрактними ризиками, коли керівник не чекає, поки проблема буде виявлена зовнішнім моніторингом, а отримує можливість бачити відхилення всередині власної організації ще до того, як воно матиме фінансовий наслідок. Чим складнішою є структура закладу, чим більше пакетів він має, чим більше медичних працівників залучено до надання послуг і чим більший обсяг медичних записів та клінічних процесів необхідно контролювати, тим менш реалістично покладатися лише на вибіркову ручну перевірку. Саме тому наступним етапом управлінської зрілості має стати побудова цифрової системи контролю відповідності, контролю якості, яка дозволяє регулярно зіставляти фактичну діяльність закладу з умовами закупівлі, фіксувати відхилення, визначати відповідального, контролювати строки усунення та формувати доказову базу виконання вимог. Для великого медичного закладу контроль 100% послуг і процесів вручну фактично неможливий як постійна управлінська модель; тому конкурентною перевагою стає не просто наявність системи контролю якості, а здатність технологічно забезпечити її повноту, безперервність, відтворюваність та доказовість.