В течение последнего месяца явно заметно, что Путин пребывает в эйфории, соизмеримой с эйфорией января-февраля 2025 года, когда он все поставил на летнее наступление.

Далее текст на языке оригинала. Вершиною цієї ейфорії стало двогодинне запізнення до Віткофа та Кушніра. Але давайте про все по порядку.

Почати, напевне, потрібно з того що підтвердилася моя гіпотеза: США справді змінили стратегію переговорів. Логіка тепер наступна: в Вашингтоні вважають, що потрібно проговорити всі питання крім територій. А потім, у фіналі можна тиснути на нас територіями. В Кремлі це трактують не лише, як затягування часу, а й як можливість відділити переговори по Україні від економічних переговорів США - Китай.

Але повернімося до Путіна і зміни його психологічного стану. Я вважаю, що його впевненість (логічна частина) тримається на чотирьох китах:

Це все створює в Путіна ілюзію того, що ще трошки і він всіх переграє і повернеться в велику геополітику. Ситуація зводиться до формули: він слабкий, але навколо нього ще більші слабаки.

Головних мінусів цієї гри, як на мене два:

Є ще третій – в Росії з середини 2027 року почнеться реальна економічна криза (не рецесія, а криза, що б там нам не розповідали Іноземцев та Алексашенко). Але це виходить за межі часових планів Путіна. І України також.