В Одеському академічному обласному театрі відбулася прем'єра драматичної п'єси «Лимерівна».
П'єса «Лимерівна» Панаса Мирного неодноразово ставилася на сценах багатьох театрів країни та користується заслуженим інтересом публіки.
В Одеському академічному обласному театрі п'єса поставлена вперше, молодим талановитим режисером Олексієм Бельдеєм.
У п'єсі багато негативних перонажів. Їх пристрасті та пороки сплелися в хитрий клубок.
Жадібне бажання матері-алкоголічки розбагатіти за рахунок шлюбу дочки за розрахунком виступає проти забороненої щирої любові - такий поєдинок почуття і обов'язку у виставі.
При цьому плітки та брехня роблять свою чорну справу. Принесена на вівтар серцева жертва молодої дівчини не зробила щасливим нікого з героїв. Лише викликала справжню трагедію та важкі муки совісті матері.
П'єса вдало адаптована до сучасності та формату малої сцени театру.
Бачення режисера відрізняється цікавою розстановкою смислових акцентів та повною мірою відображає властивий Панасу Мирному психологізм твору.
Режисером використовується цікавий прийом за допомогою гриму. Завдяки специфічному «забарвленню» на обличчях героїв, стає ясно, хто з них «замазаний» у трагедії доведення Лимерівни до самогубства.
У спектаклі зайняті чудові актори.
Постановна група демонструє злагоджену роботу та високий градус сценічних емоцій.
Головна героїня Наталія (А. Данилова) та її мати (Н. Машукова) живуть на сцені практично на «розрив нерва». В образі Карпо Шкандібенко (В. Базаря) є необхідна гротескність.
Акторське рішення вийшло яскравим та значно енерговитратним. До речі, роль матері головної героїні (Машукова) та роль свекрухи (Ганна Дяченко) абсолютно несподівано та дуже ефектно відкрили нові грані таланту актрис.
Взагалі, кожен актор, кожна актриса у новій постановці проявилися по-новому. Це було по-справжньому цікаво. Глибоко захопили глядачів образи Василя (К. Швець) та Кнура Остапа (В. Сальніков), Марусі (Д. Євдокимова). Гарна i Кнур Орішка (Т. Грачик).
Важка життєва історія про молоду жінку, яку побачив глядач, це - глибока психологічна драма опору та боротьби за своє кохання, за людську гідність і свободу вибору. Мабуть, саме ці сенси дозволяють «Лимерівні» жити крізь віки і навіть у наш час підкорювати театральну сцену.
Усім, хто любить п'єси Панаса Мирного, варто бодай хоч раз побачити цю драматичну історію, особливо у новому цікавому адаптованому вигляді.
Маргарита Коробiцина