Середину недільної програми восьмого туру української Прем’єр-ліги нам залишили організатори змагань під головну страву всього футбольного вікенду в нашому футболі. Чинний чемпіон країни, київське Динамо, на полі рідного столичного стадіону ім. В. Лобановського приймало харківський Металіст 1925 і це був той випадок, коли обидві команди претендували на високі місця в турнірній таблиці. А отже — мав би бути бій.

І він таки мав місце на футбольному полі. Проте до якихось надмірних грубощів справа так і не дійшла — арбітр Віктор Копієвський тримав високою межу дозволеного для гравців, але вони не ризикнули за неї при цьому заступати. Що ж до суто футболу, то це знову були два різних тайми у виконанні команди Олександра Шовковського.

"Біло-сині" з перших хвилин спробували підтиснути суперників та доволі швидко наштампували купу небезпечних моментів біля воріт Варакути, так що той зрештою трохи зловив запару від постійної потреби ліквідовувати огріхи власних партнерів у захисті. На 35 хвилині воротар чи-то не побачив дальній удар Волошина з правого флангу, чи-то той полетів за такою цікавою траєкторією під голкіпера, що той зреагував із помітним запізненням і пропустив.

Динамо до цього зусиллями Герреро стукало й по поперечині чужих воріт, і Буяльський міг покласти гол-шедевр ударом через себе, але Варакута був на той момент у грі, і ще багато й багато моментів, коли господарі могли закривати цю зустріч достроково другим голом. Але не зробили цього навіть після виходу на поле після перерви в другому таймі, коли Герреро програв дуель голкіперу суперників у епізоді віч-на-віч.

А потім сталось те, до чого вболівальники Динамо вже, напевно, мали б звикнути за останній час — їхня команда не забила з низки власних моментів, а суперники скористались своїм чи не першим. Петер зробив свою чи не найбільш удалу дію в цій грі на 58 хвилині, коли скинув передачу Мартинюка з лівого флангу під удар Литвиненку, а той поцілив під дальню стійку, на що не встиг зреагувати Нещерет.

Далі ж для киян справи взагалі могли б різко стати кепськими, якби один із моментів Ітодо чи Рашиці таки завершився точним ударом у лівий кут воріт Нещерета. Хоча й Кабаєв, якби приклався трохи в бік від лівої стійки й поцілив би не в хрестовину з дальньої відстані, так само претендував би на яскраву появу на заміну в цій грі. А от потім із моментами для команди Шовковського було все дуже складно й "жовто-сині" зрештою звели гру для нічиєї, яка їм на користь, а от для суперників стала вже четвертою поспіль у чемпіонаті.

У наступному турі київське Динамо зіграє на виїзді проти луганської Зорі, тоді як харківський Металіст 1925 поїде до Кудрівки.

Динамо Київ — Металіст 1925 1:1

Голи: Волошин, 35 — Литвиненко, 58 Динамо Київ: Нещерет — Караваєв, Біловар (Захарченко, 30), Тіаре, Вівчаренко — Буяльський (Піхальонок, 61), Михайленко, Шапаренко (Бражко, 76) — Волошин, Герреро (Бленуце, 76), Шола (Кабаєв, 60).

Металіст 1925: Варакута — Крупський, Павлюк, Шабанов, Мартинюк (Капінус, 75) — Калітвінцев, Калюжний, Литвиненко (Чурко, 90+1) — Антюх (Салюк, 90+2), Петер (Мба, 75), Рашиця (Когут, 83).

Попередження: Шола, Захарченко