Что такое жизнь?

Дать определение этому понятию крайне сложно, хотя сперва кажется, что все просто. Например, мы можем предположить, что жизнь эволюционирует, но это делает и компьютерный вирус. Она движется: огонь тоже не статичен. Размножается, тогда получается, что мулы — не живые?

Далее текст на языке оригинала. У книзі "Екзопланети", яка нещодавно вийшла друком у видавництві "Бородатий Тамарин", астрофізикиня Ліза Калтенеґґер наводить визначення лауреата Нобелівської премії Пола Нерса:

Ведучи пошуки життя в космосі, НАСА послуговується узагальненим, не прив’язаним до біології визначенням: "Життя — це автономна хімічна система, здатна на дарвінську еволюцію". Астробіологія потребує гнучкості, адже на інших планетах воно може набувати інших форм, відмінних від земного.

Однак де його шукати?

Варіантів небагато: у межах Сонячної системи або поза нею.

За останніми даними, у базі NASA/IPAC — 5 989 підтверджених екзопланет, з них 5 788 входять до понад чотирьох тисяч планетарних систем. Екзопланети — планети, які знаходяться поза межами Сонячної системи. Деякі обертаються одразу навколо двох або трьох зірок. Інші — навколо однієї, як наша Земля. Є планети-сироти або планети-блукальці. Вони вільно рухаються космосом.

Екзопланети дуже різні — вкриті лавою, газові гіганти, планети-океани тощо. Їх складно досліджувати, бо вони знаходяться на відстані сотень або тисяч світлових років від Землі. Але деякі мають кам’янисту поверхню, стабільну орбіту, можливу воду, що робить їх потенційно придатними для іншопланетного життя.

"Серед тисяч нових планет, які ми спромоглися відкрити, астрономи вже ідентифікували десь 30 скелястих світів, які отримують приблизно таку ж саму кількість світла та тепла від своїх зір, як і Земля від Сонця", — йдеться в "Екзопланетах". Астрофізики стверджують: якщо ми знайдемо на іншій планеті ознаки примітивного одноклітинного організму, це вже буде вау-відкриття.

У Сонячній системі іншопланетне життя теж може бути, наприклад, на Марсі, супутниках Сатурна і Юпітера — Енцеладі та Європі.

Загадкові екзопланети продемонстрували, що наша планетарна система нетипова серед відомих. Кам’яні планети — Меркурій, Венера, Земля, Марс — перебувають ближче до Сонця, ніж газові та льодяні гіганти. У багатьох екзопланетних системах останні знаходяться близько біля зірки, їх називають "гарячими юпітерами". І поки ми чекаємо на приліт іншопланетян, яких більшість вважає диваками, самі є такими (себто диваками).

Ліза Калтенеґґер розповідає про формування життя на Землі й пошук іншопланетного, поєднуючи науку, кіномистецтво, власний досвід, гумор, дотепні асоціації. Завдяки цьому далекий космос стає близьким і зрозумілим. У ньому постійно щось відбувається, і після прочитання цієї книжки ви знатимете: що, де, як і чому.