Сьогодні океан покриває більше половини поверхні планети і є домом для неймовірної кількості видів, серед яких і найгрізніші хижаки Землі: косатки, кашалоти та великі білі акули.. Але мільйони років тому, у стародавньому океані, справи були зовсім інакші і вчені вважають, що сьогоднішні хижаки знаходилися зовсім не на верхівці харчового ланцюга, пише Science Alert..

У ранньому крейдяному періоді, близько 130 мільйонів років тому, біорізноманіття процвітало, причому як на суші, так і в океані. Рівень води в стародавніх океанах був значно вищим і вони були будинком для жахливих хижаків, несхожих ні на що з того, що живе сьогодні..

Фокус. Технологія має власний телеграмний канал. Підпишіться, щоб не пропустити останні та найцікавіші новини від світу науки!

У новому дослідженні команда з Університету Макгілла глибоко поринула в одну інтригуючу екосистему раннього крейдяного періоду, де морські рептилії завдовжки з автобусом полювали на інших великих м'ясоїдних тварин.. Автори дослідження вважають, що вони утворили рідкісний сьомий трофічний рівень у своєму харчовому ланцюзі.

Зазначимо, що сучасні океани досягають максимум п'ятого чи шостого трофічного рівня, представленого хижаками найвищого ладу.. Трофічний рівень вказує на положення в харчовій ланцюзі: чим нижчий рівень - тим ближче тварин до основи ланцюга. Наприклад, на першому рівні знаходяться первинні виробники – водорості та рослини, на другому – первинні споживачі, наприклад, травоїдні. На третьому — хижаки, які їдять травоїдні, а вищі рівні — для хижаків, які полюють на інших хижаків..

У своїй роботі вчені зосередилися на вивченні стародавніх мешканців формації Паху - геологічна формація раннього крейдяного періоду, розташована на території сучасної Колумбії. Відомо, що в той час рівень океану був значно вищим, і тому більша частина цієї території була покрита теплим неглибоким морем.

Автори дослідження вважають, що на той час море, ймовірно, кишіло життям на всіх трофічних рівнях, що було частиною широкого сплеску біорізноманіття під час крейдяного періоду, спричиненого розпадом суперконтиненту Пангея та теплим кліматом..

Для підтримки високорівневих хижаків-апексів потрібна різноманітна, здорова екосистема, і динамічність цього доісторичного моря дозволила розвинутись деяким неймовірним левіафанам.. Відомо, що екосистема Паху була домом для гігантських дельфіноподібних рептилій, таких як іхтіозаври, а також крокодилоподібних звірів, телеозаврів та довгошоїх пліозаврів, деякі з яких досягали понад 10 метрів у довжину..

Команда зазначає, що потенціал сьомого трофічного рівня показує, наскільки багатим і складним може бути екосистема паху близько 130 мільйонів років тому. Щоб пролити світло на це стародавнє довкілля, дослідники відновили її екосистемну мережу, використавши модель взаємодії між видами в екосистемі. Для цього команда використала викопні останки відомих тварин, раніше знайдених у формації Паху.

Під час дослідження були враховані ключові деталі, такі як розмір тіла тварин та адаптації їжі. Вчені також використовували аналоги сучасної дикої природи, що допомогло команді отримати деяку непрофільнову інформацію.

Зауважте, раніше цей підхід використовувався в основному для вивчення сучасних екосистем, але останнім часом вчені також застосовують його до викопного. Дослідники черпали натхнення з існуючої мережі морських екосистем, заснованої на сучасних екосистемах Карибського басейну та використовували цю еталонну модель, щоб перевірити та налаштувати свою мережу Паху.

Коли модель була завершена, вона надала безпрецедентний погляд на одну з найживіших морських мереж, відомих науці.. За словами співавтора дослідження, біолога з Університету Макгілла Дірлі Кортес, їх з колегами робота дає ширше уявлення про екологію, як давню, так і сучасну. Розуміння цієї складності допомагає нам відстежувати, як екосистеми розвиваються з часом.

Раніше фокус писав, що вчені створили найсучаснішу реконструкцію Іхтіозавра.