Після закінчення холодної війни 30 років тому Захід втратив упевненість в собі і грунт під ногами. Китай, Росія та інші авторитарні режими демонстративно незговірливі: вони відкидають такі цінності, як свобода слова і зібрань, верховенство закону і відкриту демократію, видаючи їх за "

Що може зробити Захід? - задається питанням автор.

Бойкоти - це не більше, ніж політичний жест, хоча іноді вони все ж працюють. Користь від санкцій теж обмежена, але вони можуть бути ефективними, якщо застосовуються точково і всерйоз.

Покарання Заходом Росії за вторгнення в Україну, анексію Криму, вбивства і кібератаки не зупинило Кремль. Але це набагато краще, ніж викидати білий прапор, вважає автор.

Заходу слід бути більш впевненим у своїх цінностях, приходить до висновку Кампфнер. Захід не повинен дозволяти втягувати себе в дебати про моральну рівноцінності двох настільки різних систем державного устрою: у демократій і диктатур немає нічого спільного.

Права людини закріплені Конвенцією ООН, вони універсальні. Вони не повинні ставати предметом торгу. Ось чому рішення Amnesty International позбавити Олексія Навального статусу в'язня совісті під тиском російських тролів так принизливо і небезпечно.

Причина, через яку Захід втратив колишні позиції, криється не в самих принципах, а в їх застосуванні, вказує автор статті. Це повертає нас до питання про подвійні стандарти.

Великобританія і США можуть лаяти китайців і росіян, але вони, як це не дивно, чомусь мовчать, коли їх близькі союзники, ОАЕ, безкарно садять принцес і жебраків, підкреслює Джон Кампфнер.