Через шість років після того, як з музею в Роттердамі було викрадено сім картин відомих художників, румунська письменниця Миру Фетіку, яка написала про це книгу, отримала анонімний лист. У ньому йшлося про те, що одна з вкрадених картин, «Голова Арлекіна» Пабло Пікассо, захована під каменем в лісі Румунії. Фетіку живе в Нідерландах і відразу звернулася в місцеву поліцію, але не отримала відповіді. Тоді вона вирушила на пошуки картини разом зі своїм другом, журналістом Френком Уестерманом.

«Мені сказали пройти 450 метрів по стежці і знайти позначки на дереві. На другому дереві неподалік був червоний знак. Там, під каменем, ми знайшли картину, загорнуту в целофан, під шаром землі. Я заплакала, коли побачила її », - розповіла Фетіку.

Вона і Уестерман приїхали в Бухарест зі знайденою картиною і звернулися за допомогою в посольство Нідерландів, щоб передати полотно румунським властям. Експерти поставилися до знахідки скептично, відзначивши, що мазки і штрихи не схожі на стиль Пікассо.

Їхні припущення підтвердилися: Фетіку розповіла, що її розіграли бельгійські режисери Барт Баль і Ів Дегріз в рамках проекту True Copy, який присвячений художникові Герту Яну Янсену. Янсену вдалося підробити понад півтори тисячі відомих картин, в тому числі і Пабло Пікассо, поки його не затримали в 1994 році. Театральна компанія Berlin, засновниками якої є режисери, на своєму сайті помістила коротку інформацію про проект.

У 2012 році зловмисники викрали з Кюнстгал в Роттердамі сім картин з масштабної виставки, приуроченої до 20-річчя музею. Викрадачі забрали, зокрема, полотна Анрі Матісса, Пабло Пікассо і Поля Гогена. Злодії встигли сховатися, але незабаром їх затримали. У 2013 році за викрадення заарештували трьох громадян Румунії. Під час слідства мати одного з них, Раду Догару, сказала, що спалила всі картини в печі, щоб захистити сина. Пізніше вона відмовилася від своїх свідчень, хоча в печі Догару дійсно були знайдені залишки полотен.

Нагадаємо, в листопаді в Фінляндії затримали пару галеристів, яка протягом кількох років продавала картини художника-самоучки, видаючи їх за роботи Анрі Матісса, Фернана Леже, П'єра Огюста Ренуара, Клода Моне, Василя Кандинського, а також за полотна російських художників XIX століття.