це Одеса. Місто, в якому стало небезпечно говорити про корупцію місцевої влади, виходити на акції протесту або обурюватися повзучим сепаратизмом. Місто, в якому через чотири роки після зміни влади в країні як і раніше орудують колишні соратники і співчуваючі Віктора Януковича.

А це ті самі активісти, журналісти та члени громадських організацій, яким доводиться практично поодинці відстоювати своє місто.

Думаю, події в Одесі повинні підштовхнути активістів і громадських працівників по всій країні виробити загальну систему і структуру самозахисту громадянського суспільства. Починаючи від механізму оповіщення, юридичного захисту, груп мобілізації і закінчуючи чітким алгоритмом розгортання акцій прямої дії, протестів і залучення уваги політиків до резонансних інцидентів. (Зі свого боку, якщо раптом хтось таку систему почне будувати, готовий взяти участь в її проектуванні і допомоги в комунікації. ) Все це не просто слова для нагнітання емоцій. Одеса дуже повільно перетворюється в один з найбільш криміногенних міст в країні. Незважаючи на те, що в місті вже давно зріє опозиція до мера і його команді, навіть найактивніші та ініціативні люди насилу вірять, що зможуть вирвати своє місто з рук кримінальних елементів. Про те, що за діючої місцевою владою стоять саме кримінальні кола, «у яких є руки скрізь» говорять і на відкритих зустрічах, і в особистих бесідах. Ще більш тривожною атмосфера в місті стала після останніх новин на церковному фронті - місто буквально окупований лобі Московського патріархату. Починаючи від споруджуваних нових храмів і закінчуючи прямою підтримкою місцевої влади з боку МПЦ.

Під час цієї поїздки в Одесу ми спеціально не організовували зустрічей з широкою аудиторією, щоб залишити більше часу на тих, хто дійсно потребує нашої підтримки. Найближчим часом я обов'язково повернуся в місто і впевнений, у нас буде можливість зустрітися з усіма бажаючими. У будь-якому випадку, спасибі, що прийшли.