Об этом на своей странице в соцсети рассказала жена указанного участника АТО, Екатерина Зеленая:

Стилистика, орфографя и пунктуация оригинала сохранены.

Чудове місто Мелітополь Запорізької обл. Чудовий Автовокзал #1, чудовий маршрут Мелітополь-Миргород 5:50 ранку. І прекрасний водій цього автобуса який відмовляється везти пасажирів по УБД. І не просто відмовляється, а щиро доказує що йому начебто "ЗАБОРОНИЛИ" перевозку льготників. Хто, чому і за якими законами це зробили ми так і не зрозуміли. Дякуючи милій жінці касирші, яка чи то від доброти душевної чи то від переляку і усвідомлення того, що у випадку появи поліції їй теж може перепасти, врешті подзвонила в центр. офіс в м. Запоріжжя і вияснила, що ніякого НІЯКОГО розпорядження з приводу відміни перевезення льготників НЕ БУЛО! Хоча в касу ми прийшли купити вже ці нещасні білети, бо сил моїх вже не було після цих дискусій з водієм.

Найбільше мені сподобались глядачі нашого дійства, які про нас розповіли такі речі що й страшно вимовити в голос. Від "Воот гєраіня тут нашлась, тоже ваєвала, наваєвалась? тєпєрь права качаєт" до "20 лєт а такой наглий, што же дальше будєт. Ми вапщета купілі білєти купілі і із за вас далжни тут ждать". Я все розумію, всі мають права, кожна народжена людина, і мені незручно всіх затримувати і взагалі ненавиджу конфлікти, але чому МИ не можемо вимагати свої права, а ВОНИ так? Я не знаю чому все так відбулось, чому люди настільки злі і все через якісь 200 грн, чому ніхто не хоче і боїться відстоювати свої погляди і елементарні права на життя.

Але я точно знаю, що мені нереально страшно "приводити" своє дитя в цей світ, а ще страшніше пояснювати що люди це дійсно стадо, зі страхом, ненавистю в душі та бажанням принизити всіх хто відрізняється від них!

Все вирішилось тим, що ми купили білети по УБД на той же маршрут, але побачивши їх (білети) водій знову відмовився нас везти. ВЖЕ З БІЛЕТАМИ! Сказав поки не вийдем, - він не буде їхати. Ось так просто. Дякуючи моїм батькам, які теж почали приймати участь в дискусії, він все таки сів в автобус грюкнувши дверима і ми поїхали. Що далі буде не ясно, боємось що почне висаджувати в Запоріжжі, але то зовсім інша історія. Для мене це шок і стрес, для мого чоловіка не менше, для нашої майбутньої дитини я думаю теж. А для пасажирів автобуса Мелітополь-Миргород нова тема, яку можна обсмоктати і обговорювати ще довго, для водія витрачені нерви і мінус 200грн в кармані. Зате на День Незалежності наше місто прикрасять жовто-блакитними прапорцями, малюнками/вишиванками і будуть голосно казати, що Мелітополь - це Україна!