Один з давніх дипломатичних конфліктів близьке до вирішення: влада Македонії та Греції домовилися про перейменування колишньої югославської республіки в Північну Македонію.

"Ми домовилися", - сказав прем'єр-міністр Греції Алексіс Ціпрас.

"Дороги назад немає", - вторив йому прем'єр-міністр Македонії Зоран Заєв.

Суперечка про назву, що розгорівся після розпаду колишньої держави Югославія, 27 років ускладнював відносини між країнами, а також перешкоджав входженню Македонії в НАТО і Євросоюз.

Греки заперечували проти того, щоб сусідня балканська країна називалася так само, як і грецька історична область на півночі Греції, на кордоні з Македонією, побоюючись можливих територіальних претензій.

Нова назва має ще бути схвалено законодавцями обох країн.

Країна з населенням трохи більше Харкова, що утворилася після розпаду колишньої Югославії і займала найпівденнішу її частина, виявила бажання називатися Македонією в 1991 році.

142 країни, в тому числі Росія, визнали балканську країну як Республіку Македонію. Греція виступила проти.

До врегулювання спору було вирішено називати Македонію "Колишня югославська республіка Македонія (КЮРМ)".

Афіни також звинуватили владу нової республіки в крадіжці культурної спадщини Греції та в 2008 році заблокували вступ Македонії в НАТО і Євросоюз, вимагаючи змінити назву.

Влада колишньої югославської республіки після розпаду Югославії поставили собі за мету написати історію для свого нового держави.

І якщо столицю намацали порівняно легко - нею стало місто Скоп'є, провінційний за часів Югославії, але все ж мав довгу і дуже строкату літопис (там, наприклад, в 1 столітті н. римляни розбили військовий табір, і згодом утворилася римська колонія), то з культурними пам'ятками усе було не так добре.

Щоб вирішити це питання, в 2010 році при тодішньому прем'єр-міністрові Ніколи Груєвскі за допомогою проекту "Скоп'є 2014" був запущений процес "антіквізаціі", покликаний відшукати давнє коріння нації і населити місто культурними пам'ятками.

В рамках антіквізаціі активно просувалася теорія, згідно з якою сучасні македонці НЕ слов'яни, а прямі нащадки македонців часів античності.

Були споруджені нові об'єкти культурного значення, зокрема, Музей боротьби за Македонію, Македонська опера, Тріумфальна арка "Македонія", Національний театр, новий міст через річку Вардар і безліч пам'ятників різним історичним діячам.

Серед них головні - пам'ятник Олександру Македонському на площі Македонії, піднятий на оточену левами товсту колону, а також пам'ятник його батька, Філіпу II, царя Македонії (давньогрецької).

Аеропорт Скоп'є теж раптово став називатися на честь Олександра Великого.

Проти цього різко заперечувала не лише Греція, що сприйняла подібне увічнення своїх національних героїв як посягання на власне історичну спадщину, а й багато македонці, які сприйняли велика кількість нових архітектурних будівель і пам'ятників як надмірність і кітч.

До того ж на розвиток проекту передбачалося витратити 80 млн євро, однак в квітня 2013 року влада Македонії визнали, що вже витрачено 200 млн євро.

Прихильники ідеї вказували на те, що з появою нових культурних пам'яток зріс приплив туристів в Скоп'є.

Все змінилося з приходом травнем 2017 року до влади нового прем'єр-міністра від Соціал-демократичного союзу Македонії Зорана Заева.

Ще до обрання він оголосив, що вступ країни в НАТО і Євросоюз є пріоритетом і що він готовий обговорювати можливість перейменування Республіки Македонія і домовлятися про це з Грецією.

Нова адміністрація стала поступово відходити від антіквізаціі і вже перейменувала аеропорт Скоп'є, як і провідну до Греції автостраду, яка також втратила приналежність до Олександру Великому, і стала називатися просто "Автострада дружби".

Після багатомісячних переговорів і роздумів боку склали шортлист з трьох назв: "Нова Македонія", "Північна Македонія" і "Верхня Македонія".

"Заєв вибрав назви, які він хоче", - сказав міністр закордонних справ Греції Нікос Кодзіас в минулий понеділок в інтерв'ю грецькому Kontra TV.

За даними Франс-прес, в основі нових домовленостей лежить 20-сторінкове робочу угоду, вироблене в ході переговорів між Кодзіасом і його македонським колегою Ніколою Дімітровим.

В угоді зокрема буде прописано, що македонську мову має слов'янське коріння і не має витоків в давньогрецької античності.

"Цілком очевидно, що [Македонія] не має ніякого відношення до античної культури [Македонії] ... і що їх мова належить до групи слов'янських мов", - сказав Кодзіас.

У минулий понеділок прем'єр-міністри обох країн - Алексіс Ціпрас і Зоран Заєв - довго спілкувалися по телефону, остаточно втрясаючи нюанси домовленостей.

В якості однієї з головних причин активізації переговорів про назву спостерігачі вказують зростаючий вплив Росії на Балканах.

Як зазначив нещодавно посол США в Греції Джеффрі Пьятті в інтерв'ю грецькому телеканалу Skai TV, якщо ніякого рішення навколо назви не буде знайдено, то це матиме "геополітичні наслідки".

"Ми бачили зловмисне вплив Росії в особливо грубій формі в жовтні 2016 року, коли була спроба перевороту в Чорногорії, де були всі відбитки російського сліду. І це помітно і по всьому регіону ", - сказав посол.

"Зростає бажання Кремля влаштувати сум'яття на предмет [геополітичної] орієнтації країн регіону, як і всього процесу реформ і євроатлантичного курсу, який обрали громадяни цих країн", - сказав посол, додавши, що США бачать Грецію як "опору стабільності в цьому складному регіоні".

Те ж саме настрій знайшло відображення в робочому документі парламентського комітету із зовнішніх відносин британської Палати лордів.

Як написала ще в лютому 2018 року грецька газета "Віма", комітет британського парламенту закликав уряд підтримуватиме вступ Македонії в НАТО, оскільки це "стане важливим кроком до більшої стабільності в регіоні".

До того ж 28 червня відбудеться саміт Євросоюзу, а 11 липня саміт НАТО, і обидві країни хотіли вийти з глухого кута до цього терміну.

Нова назва "Республіка Північна Македонія" має бути схвалено законодавцями обох країн.

Як сказав Ціпрас, договір буде ратифікований парламентом Греції, якщо Македонія хай береже всі формальності зі свого боку. Прем'єр Македонії говорив раніше, що питання про перейменування буде винесено на голосування на референдум.

У минулу середу по всій Греції пройшли мітинги, на яких виступали закликали владу не йти ні на який компроміс з приводу оспорюваного імені, вказуючи, що "Македонія" одна і тільки грецька.

У Македонії теж, зрозуміло, є ті, хто не хоче з легкістю відмовлятися від спроби намацати давнє коріння - тим більше коли на це витрачені значні кошти - однак колишня югославська республіка більш схильна піти на компроміс заради вступу в НАТО і ЄС.

При цьому оглядачі вказують, що навіть дозвіл цієї суперечки і зняття Грецією вето може не вирішити для македонців питання про вступ, так як ряд країн блоку протистоять подальшого розширення ЄС, зокрема Франція, Нідерланди, Бельгія, Люксембург і Данія.