У дослідженні, проведеному групою вчених Нью-Йоркського університету в Шанхаї (New York University Shanghai), Китай, представлені дані, згідно з якими «гучність» мислення може безпосередньо впливати на сприйняття чутних нами реальних звуків. Таким чином, висновки роботи, опублікованій у виданні «Nature Human Behaviour» 19 лютого 2018 р. , Пропонують обгрунтування нового розуміння принципів активного функціонування головного мозку.

Коментуючи дослідний базис наукового проекту, професор психології і нейробіології Девід Поеппел (David Poeppel) зазначив, що наші думки, не доступні іншим, для нас самих подібні безперервного потоку констатацій дійсності і логічних побудов. Це, за словами вченого, може пояснювати явище, при якому ступінь інтенсивності розумових процесів, а буквально - «гучність» думок, впливає на слухову сприйнятливість тих чи інших зовнішніх чутних стимулів.

Так, грунтуючись на парадигмі повторного сприйняття зображень, команда дослідників виявила, що слухове уяву сприяє зниженню рівня чутливості в сприйнятті реальної гучності звуків чутного діапазону, що підтверджувалося як поведінковими оцінками сприйняття гучності, так і результатами об'єктивних електрофізіологічних досліджень за даними електроенцефалографії і магнітоенцелофалографіі. «Така закономірність передбачає, що уявний уявний розмову пом'якшує межі сприйняття реальних звуків, тому, чим більше виражений і контрастний уявний діалог, а саме« гучність »його внутрішнього сприйняття, тим більше розмитим буде сприйняття реальних звуків», - пояснив провідний автор дослідження Тянь Сін (Tian Xing), доцент неврології і когнітивних наук Нью-Йоркського університету в Шанхаї. Подібне явище може бути пояснено тим, що при генерації уявних образів і сприйнятті зовнішніх стимулів відбувається активація ідентичних слухових зон головного мозку. Так, раніше виниклі уявні звукові побудови активують ті ж слухові області, що в результаті сприяє адаптації та зниження ступеня сприйнятливості при повторній стимуляції тих же нервових структур.

У своєму дослідженні автори обґрунтовують раніше висунуту гіпотезу, згідно з якою сприйняття є результатом вертикального взаємодії процесів сприйняття - по висхідному (на прикладі пізнання) і низхідному (на прикладі сенсорної обробки зовнішніх стимулів) принципам. На думку вчених, такі закономірності фізіології можуть бути обумовлені тим, що люди не тільки пасивно сприймають і аналізують надходять зовнішні сигнали, але також активно аналізують їх і моделюють, а це формує індивідуальний малюнок сприйняття.

Отримані результати являють собою завершальний етап у серії досліджень, зосереджених на застосуванні парадигми когнітивних образів у вивченні мовного контролю і моніторингу процесів синтезу інформації. При цьому автори зазначають, що об'єднуючи моніторинг сприйняття і мовного синтезу, результати проведеного дослідження можуть розширювати раніше відомі уявлення про механізми розвитку тих чи інших психічних розладів, зокрема слухових галюцинацій при шизофренії.

umj. com. ua.

Ключові слова:.