Україна змінює світ: як вилікувати «кремлівського пацієнта»

17 травня 2022, 15:27 | Політика
фото з Зеркало недели
Розмір тексту:

Вісім років тому під час виступу в Сенаті США сенатор Маккейн, характеризуючи зовнішню політику Росії, висловився дуже просто: «У мене немає жодних ілюзій чи тривог щодо довгострокових перспектив Росії. Сучасна Росія - це бензоколонка, яка намагається видати себе за країну». Це було в березні, коли «зелені чоловічки» вже розповзалися по Криму.. Можна було по-різному описати міжнародне становище РФ, яка твердо вибрала в лютому 2014-го шлях майбутнього всесвітнього ізгоя, але визначення Маккейна було і залишається напрочуд точним. Що б не говорили російські «експерти» та «аналітики», економіка РФ тримається на нафті та газі. Навіть їхня зброя, яка ще недавно активно скуповується деякими країнами Азії, Африки та Близького Сходу, вже нікому не потрібна, бо виявилося добре замаскованим металобрухтом..

Сьогодні проти Росії запроваджено найжорсткіші в історії санкції. При цьому очікування, що супроводжують кожну нову хвилю санкцій, дають надію, що економіка РФ почне нарешті згасати. І вона, звичайно ж, згасає, але не з такою, як потрібно, швидкістю. Виною тому й окремі все ще актуальні лазівки для обходу санкцій типу легалізації «паралельного імпорту», \u200b\u200bі махінації з криптовалютами та свопами, і поблажливе ставлення до потреб Москви деяких дружніх Росії держав, які недолюблюють Захід та мають досвід контрабанди. Але найгостріше питання, вирішити яке виявилося вкрай непросто, — це нафтове та газове ембарго. І якщо на просторах Європи спостерігається позитивна динаміка у цьому питанні, то в Індо-Тихоокеанському регіоні ситуація значно складніша.

Російські проекти в Азії.

Причина в тому, що в Південній та Південно-Східній Азії немає «кровоносної» мережі нафто- та газопроводів, подібної до європейської, дуже мало власного видобутку та вкрай обмежений спектр альтернатив енергоресурсів для забезпечення побутових потреб та виробництва, — в основному це вугілля та скраплений газ. Адже саме тут б'ється промислове серце світу. Якщо врахувати, що тут же розташовані й найбільш населені країни, і вони ж — найбільші забруднювачі навколишнього середовища через широке використання вугілля, то цілком зрозумілим стає той факт, що зі 115 нафтових танкерів, які залишили російські термінали протягом перших двох місяців війни і. Зростання для Індії порівняно з аналогічним періодом минулого року склало 800%, для КНР — 33%. Одна з причин — різке зниження ціни, через яку росіяни запропонували свою нафту в Азії.. І особливі знижки до цієї ціни — до 35 доларів за барель, як у Індії. Звичайно ж, і Європа не залишилася осторонь: з 1 березня по 15 квітня 41 танкер пішов до Нідерландів, 36 - до Італії, 9 - до Німеччини.. І стільки ж - 9 танкерів - вирушило до Японії. Щоб оцінити можливість остаточного перекриття нафтогазового каналу, що живить російську економіку, варто детальніше розібратися, як влаштовані енергетичні нетрубопровідні апстрім — проекти Росії, орієнтовані на Азію..

Таких проектів небагато — це «Сахалін-1», «Сахалін-2», завод з виробництва зрідженого газу в Арктиці та нафтовидобуток в Іркутській області.. У «Сахаліні-1» по 30% перебувають у руках Exxon Mobil (США) та консорціуму Sodeco (Японія), 20 – ONGC Videsh (Індія) та ще 20% – російських компаній. У проекті " У завод з виробництва LNG за Полярним колом Японія та Франція вклали по 10%, решта – КНР та РФ. Нарешті, нафтовий проект в Іркутській області – це спільна інвестиція японської компанії Japan South Sakha Oil та незалежного виробника РФ Irkutsk Oil.

Зріджений газ і нафта з цих проектів надходять на світові ринки, проте інвестори отримують їх за ціною, нижчою від ринкової та на основі довгострокових контрактів.. Наприклад, основними покупцями газу з Сахаліну-2 є Японія (60%), Республіка Корея і Китай — по 20%. Поставками з Росії Японія покриває 4% своїх потреб у нафті та 9% — у зрідженому газі. З країн G-7 вона є найменш забезпеченою (всього на 11%) власними потужностями виробництва енергії – це ядерна та відновлювана енергетика.. Японія практично на 100% залежить від імпорту нафти, газу та вугілля. При цьому структура поставок досить сильно диверсифікована, наприклад, LNG імпортується з більш ніж 10 країн, найбільшим постачальником є \u200b\u200bАвстралія — майже 36%. Росія - п'ята за обсягом поставок після Австралії, Малайзії, Катару та США..

Виграш Китаю, проблеми Японії та побоювання Індії.

Після початку широкомасштабної агресії Росії проти України країни «сімки» та ЄС запровадили жорсткі санкції проти РФ, у тому числі які передбачають припинення співпраці в галузі енергетичних проектів. Exxon та Shell оголосили про рішення вийти з проектів на Сахаліні, хоча сам процес не є ні швидким, ні простим. У японській пресі писали про переговори, які ці компанії ведуть з потенційними покупцями їх часткою, і вони, звичайно ж, із КНР чи РФ. Ніхто більше не хоче потрапити під санкції США, прямі чи непрямі.

Важко сказати, як тривають ці переговори, але вже зараз очевидно, що найближчим часом Китай може сильно зміцнити свою присутність на енергетичному ринку Росії та регіону.. Він і так є найбільшим покупцем нафти, газу та вугілля з РФ, а тепер цілком може стати і найважливішим регіональним газовим трейдером, особливо якщо за американцями та європейцями з Сахаліну підуть і японці.

Японський JBIC уже оголосив про радикальний перегляд планів інвестування в російські LNG-проекти, а прем'єр-міністр Кішида заявив про наміри поступово відмовитися від закупівель російських енергоресурсів.. Поступово — це тоді, коли уряд ретельно вивчить питання про відновлення виробництва електроенергії атомними електростанціями та пошук альтернатив російським нафти і газу. Проблема полягає в тому, що Японія вже здійснила узгоджений з іншими країнами G7 продаж нафти зі стратегічних резервів і поділилася з огляду на складне становище з LNG у Європі, частиною законтрактованих в інших країнах обсягів зрідженого газу.. На тлі 20-відсоткової інфляції це викликало дискусію в японському суспільстві (і це напередодні проміжних парламентських виборів) про те, що є причиною чутливого зростання цін на комунальні послуги та товари для населення — заходи щодо підтримки економіки в минулі роки епідемії ковіда чи міжнародна солідарність у. Місцеві експерти однозначно пов'язують зростання цін із «українською кризою», розуміючи при цьому, безумовно, що джерелом зла є Росія. У контексті війни Росії проти України підтримка політики уряду Кишиди японцями досягає 80%, і важливо зберігати таку динаміку.

Аргументація японської сторони щодо виходу з російських проектів виглядає так. Діяти слід обережно, тому що у разі продажу частин, що належать компаніям Японії (а також США та Британії), в проектах на Сахаліні вирішальне слово в них матимуть китайські компанії.. Тим самим саме вони отримають LNG за ціною, нижчою від ринкової, і це на додаток до вже дуже особливих цін на російську нафту.. А ось на спотовому ринку вони продаватимуть ці ресурси вже за ринковими цінами, що, власне, зараз і відбувається: гонконгська «дочка» Sinopec активно перепродує російський скраплений газ до Європи з гарною націнкою. Тим самим Росія все одно отримає необхідні їй надходження до бюджету, Китай — необмежений доступ до дешевих енергоресурсів, а решта країн Азії, включаючи Японію, — високі ціни на ринку.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що у бік близькосхідних виробників LNG, які є найбільшими постачальниками в Азію, тепер розгорнулися і європейські економічні гіганти, насамперед Німеччина, яка відмовилася від трубопровідних проектів з РФ.. У країнах Південно-Східної Азії висловлюються побоювання, що значне зростання цін на енергоресурси (додайте до цього суттєве зростання цін на продовольство) може серйозно підірвати підтримку населенням урядів, які дотримуються санкцій проти РФ. І це стосується не тільки і не так Японії.

Індійські експерти, наприклад, активно публікують статті, в яких намагаються довести безперспективність санкційної політики у сфері енергетики проти РФ, оскільки це призводить лише до зростання цін на світових ринках через дефіцит ресурсів, але все одно не забезпечує бажаного ефекту «задушення» економіки. На їхню думку, найбільш вигідна така політика США, які швидко перетворюються на основного експортера енергоресурсів, а європейці таки мають досить добре розвинену інфраструктуру, власний видобуток і існує можливість маневру, практично повністю відсутня в Азії. Саме ця точка зору індійських фахівців про те, що агресію Росії проти України використовують у своїх цілях США, є найнебезпечнішою.. Тому що Індія є найважливішим учасником QUAD, і на саміті країн цього об'єднання вже наступного тижня підтримка з боку Делі Індо-Тихоокеанського бачення Вашингтона є вирішальною..

Рецепти лікування.

За всіх згаданих складнощів два найбільші японські імпортери — Eneos Holdings і Idemitsu Kosan — заявили про припинення закупівель та переробки російської нафти після закінчення чинних контрактів. Про зупинення інвестицій у нафтогазові проекти в РФ нехай і не голосно, але повідомили китайські державні компанії: вони побоюються застосування до них вторинних санкцій. Очевидно, за російським кораблем вирушив і проект «Сила Сибіру-2» — азіатська копія «Північного потоку-2», задумана як чергова російська пастка для китайців та європейців на той випадок, якщо хтось із них посміє виявляти непоступливість на переговорах.. Росія все ще має свій голос у ОПЕК через деяких своїх близькосхідних союзників, і ці голоси лякають світ дефіцитом. Проте в ОПЕК звучать не лише російські голоси, ця структура добре відома й іншим великим гравцям. Питання, звичайно, тільки часу та ціни.

Таким чином, як це завжди бувало і в минулому, енергетична безпека сьогодні є одним із ключових факторів загальної безпеки та найважливішим політичним фактором, а не тільки й не так економічним.. Безумовно правильне рішення про нафтове та газове ембарго, прийняте якнайшвидше, має серйозно підірвати можливості кремлівського режиму продовжувати війну. Питання в тому, як в умовах агресії досягти бажаного результату, не викликавши глобальну дестабілізацію ринків, політичну нестабільність та врахувавши такі «нюанси», як позиція Угорщини, КНР чи Індії. Повернення до ядерної енергетики в країнах, які раніше від неї відмовилися, будівництво «розумних» розподільчих електромереж, що дозволяють підключати відновлювану генерацію до спільної мережі, і, що найголовніше, жорсткий контроль над санкціями та фінансовими потоками, пов'язаними з енерготрейдерами, — усе це в числі.

Ну, а щодо Азії, то це ще й зміцнення регіональних альянсів, які демонструють як Росії, так і КНР, що зараз як ніколи важливо бути на правильній стороні історії. Про це свідчить і надзвичайно активна японська дипломатія, і перший в історії саміт АСЕАН—США, що відбувся у Вашингтоні, і візит керівників ЄС до Токіо, і очікуваний саміт QUAD.

З самого початку російської агресії було ясно, що те, що відбувається в Україні, в Україні не залишиться, — і це стосується як Європи, так і Азії.. Героїзм української армії стає фактором, що змінює світ, і важливо сповна скористатися ним для того, щоб досягти і близької мети — забезпечити перемогу, і далі — досягти стратегічних трансформацій у світі, які унеможливлять повторення подібної агресії, від кого б вона не виходила.. Ні в Європі, ні в Азії.

[votes id\u003d"




Додати коментар
:D :lol: :-) ;-) 8) :-| :-* :oops: :sad: :cry: :o :-? :-x :eek: :zzz :P :roll: :sigh:
 Введіть вірну відповідь