Після успішного саміту Кримської платформи Росія вирішила змінити тактику залякування корінного народу України — кримських татар, додавши до свого арсеналу практику масових арештів.
Наймасовіше затримання сталося 4 вересня. Порушуючи норми міжнародного гуманітарного права, Росія поширила на тимчасово окупований Крим дію своїх кримінальних та адміністративних кодексів.. З 2014 року окупаційна влада систематично проводить на півострові масові обшуки та арешти, фальсифікує кримінальні та адміністративні справи проти громадян України. Більшість жертв переслідувань на півострові – кримські татари..
Одне з найпомітніших і перше за масштабами затримання (53 громадян України) відбулося після успішного саміту Кримської платформи. 3 та 4 вересня ФСБ, обшукавши приміщення кримських татар, вивезла п'ятьох затриманих у невідомому напрямку. Серед зниклих - Ельдар Одаманов, Асан Ахтемов, Азіз Ахтемов, Шевкет Усеїнов та перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов, який виступав на саміті.
Викрадення заради тортур.
Правозахисники Кримської правозахисної групи вказують на тенденцію: щодо жертв цих викрадень неодноразово застосовувалися тортури та інші незаконні методи слідства. Окупаційні силовики вдаються до цієї практики, щоб вибити з потерпілих «вдячні свідчення» у злочинах, яких вони не робили, або навіть у тих випадках, коли не було самого злочину.
Місцезнаходження деяких викрадених невідомо досі. До 2021 року кілька десятків громадян України стали жертвами насильницьких зникнень, як формулює такі випадки Конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Серед них – Решат Аметов, Іван Бондарець, Валерій Ващук, Василь Черниш, Тимур Шаймарданов, Сейран Зінєдінов, Іслам Джеппаров, Джавдет Іслямов, Ервін Ібрагімов та інші. Правозахисна спільнота в Україні говорить про те, що Росія не розслідує цих злочинів на півострові.
Окупаційна влада зобов'язана була повідомити родичів та адвокатів про місцезнаходження п'ятьох затриманих у вересні громадян України, але не зробила цього. Це стурбувало кримськотатарську спільноту, і 4 вересня люди почали виходити до будівлі ФСБ у Сімферополі..
Кримська правозахисна група (КПГ) опитала потерпілих, ретельно вивчила події під будівлею незаконного «управління ФСБ Криму» і дійшла висновку, що люди збиралися під установою самостійно, без попередньої змови, між 11:00 та 16:30. Станом на 16:30 перед ФСБ перебувало близько 50 людей разом із громадськими журналістами та блогерами. Вони не були зосереджені в одному конкретному місці — сиділи в машинах або стояли групами по кілька людей на бульварі Франка та вул.. Дзержинського.
О 16:42 активістка Ельмаз Кіримлі почала вести стриму з місця події, де «майор поліції» Олексій Стеценко у мегафон говорив, що у місцях масового скупчення люди повинні перебувати в масках. Він також повідомив присутніх про ст.. 20. 2 КоАП РФ, що передбачає адміністративну відповідальність за участь у масовому скупченні громадян, що спричинило порушення правопорядку. На цій підставі Стеценко вимагав припинити правопорушення та негайно розійтися, інакше всіх доставлять до органів МВС. Втім, у прямій трансляції видно, що кримські татари були у медичних масках.. Більше того, на території України не введено надзвичайного чи військового стану.
Кримські правозахисники звертають увагу на той факт, що коли Стеценко вимагав від присутніх розійтися, автобус для доставки затриманих до «дільниці поліції» вже був припаркований.
Затримувати кримських татар, що знаходилися на сусідніх із будівлею ФСБ вулицях, ОМОН почав о 16:52. Перш ніж завести людей до автобуса, їх обшукували. За свідченням затриманого Заїра Смедляєва, який спостерігав в автобусі за обшуками та затриманнями, російські силовики били громадян України щонайменше чотири рази.
Зі словами «виключай» і нецензурною лайкою силовики також затримали Ролана Османова, який проводив відеозйомку як журналіст громадського об'єднання «Кримська солідарність». Його затримали, хоч він попередив силовиків, що є журналістом. КПГ зафіксувала, як співробітник ОМОНу під час затримання вдарив його головою об автобус..
Загалом того дня силовики затримали п'ятьох медійників, зокрема Владлена Сейдалієва, Нурі Абдурашітова, Айдера Кадирова та Шевкета Кайбуллаєва.
О 16:58 затримали Зарему та Арсенія Ахтемових — матір та брата затриманого в ніч проти 4 вересня Асана Ахтемова.. Жінка повідомила співробітників ОМОНу, що її син Арсеній прийшов сюди дізнатися, чи все з нею добре, а вдома на нього чекає однорічна дитина. На що ОМОНівець відповів: «У всіх є діти, треба було думати, коли сюди йшов».
На відео правозахисниці «Кримської солідарності» Лутфіє Зудієвої зафіксовано, як співробітники ОМОНу біжать затримувати людину, яка перебувала приблизно за 50 метрів від інших. На переконання КПГ, це свідчить, що метою окупаційної влади було не забезпечення маскового режиму та захисту здоров'я громадян, як заявлено офіційно. Реальна причина — «прагнення припинити спроби людей домогтися інформації від силовиків про місцезнаходження Нарімала Джелялова та інших затриманих у цій справі кримських татар», а також не допустити мирних зборів біля ФСБ.
Декілька затриманих підтвердили КПГ, що після того, як автобус заповнили людьми, туди увійшли співробітники ОМОНу. Один із них вдарив затриманого по нирках за те, що той дивився на нього..
«Застосування насильства до затриманих було необґрунтованим та неадекватним. Таким чином, своїми діями співробітники силових структур не прагнули запобігти «загрозі суспільному порядку», оскільки такої загрози не існувало. Їхня поведінка та дії демонструють прагнення залякати, образити та принизити затриманих людей», — наголошує Кримська правозахисна група..
Більше того, як зазначають у КПГ, факти застосування сили російські силовики не зазначали у протоколах, а судді ігнорували їх.
«Таким чином ці співробітники силових структур, як і раніше, не будуть покарані за незаконне застосування сили. Вказані факти дають підстави говорити про нелюдське поводження із затриманими учасниками мирних зборів, що принижує гідність», — дійшли висновку кримські правозахисники.
Не пізніше 18:16 автозак з «Росгвардією» та автобус повернулися назад на бульвар Франка, щоб затримати тих, хто був у припаркованих поряд машинах.
Усі постраждалі повідомляють, що під час затримання їм не пояснили причину обмеження волі та не роз'яснили їхні права. На самих відеозаписах чути, як силовики кажуть: «Проходимо», «Не затримуємось».
Відомо також про затримання Владлена Сейдаметова, який вів відеотрансляцію у громадському місці перед «Центральною ділянкою поліції». Куртсеїт Абдуллаєв повідомив КПГ, що під час затримання його побили.
Більшість постраждалих відпустили близько 22:00, решти - о 00:30, склавши на них протоколи за ст.. 20. КоАП РФ («Невиконання правил поведінки за надзвичайної ситуації чи загрози її виникнення»). Нікому з опитаних постраждалих поліція не надала копії протоколу затримання.
Ескендера Ахтемова (батька політв'язня Азіза Ахтемова) та Арсенія Ахтемова (брата політв'язня Асана Ахтемова) помістили в ізолятор тимчасового тримання. Їх звинуватили у правопорушенні за ст.. 19. КоАП РФ («Непідкорення вимоги співробітника поліції»).
Наступного дня незаконний «Київський районний суд Сімферополя» вирішив помістити їх під адміністративний арешт.. Суддя Денис Діденко присудив Ескендеру Ахтемову 15 діб арешту, а суддя Антон Цикуренко засудив Арсенія Ахтемова на 10 діб арешту.
Російська версія кривосуддя.
Правозахисники нагадують, що відповідно до ст.. 64 четвертої Женевської конвенції, РФ як держава-окупант не має права змінювати склад судових органів та застосовувати своє кримінальне законодавство на окупованій території України. Але «суди» у Криму створені та функціонують із порушенням норм міжнародного гуманітарного права, а судові процеси у таких «судах» відбуваються з порушенням принципу здійснення правосуддя лише судом.
У наступні кілька тижнів «Київський райсуд» розглядав адміністративні провадження щодо затриманих.. Одне провадження було закрито через відсутність складу правопорушення. Затриманий молодий чоловік не брав участь у спонтанних мирних зборах, а просто проходив повз. Втім, його затримали через його кримськотатарську зовнішність. Щодо інших учасників мирних зборів незаконні «судді» винесли ухвали про штрафи на суми від 1 тис.. до 30 тис. руб.
Згідно з висновками КПГ, «судді» порушили принцип змагальності сторін, оскільки адвокати не мали змоги заявити докази невинності, допитати свідків із боку захисту та звинувачення, не були присутні «прокурори», водночас самі «судді» виконували роль сторони звинувачення..
У зазначених провадженнях «суди» використовували свідчення двох свідків — Ірини Андреюшкіної та Олександра Бондаренка.. Це продавці магазину «Максимум» на бульварі Франка, 12.
Правозахисники наголошують на неправдивості свідчень Бондаренка. У них він стверджував, що біля будівлі ФСБ зібралися громадяни «східної» зовнішності, на 15:00 їх було понад 50 осіб; що вони постійно пересувалися вздовж будівлі ФСБ; всі були без масок і поводилися агресивно. За його свідченням, люди робили спроби проникнути до будівлі ФСБ і «продовжували вчиняти адміністративне правопорушення, доки не були доставлені співробітниками поліції до однієї з дільниць»..
На численних фото та відео, як зазначає КПГ, зафіксовано, що багато присутніх були в масках, а сам свідок не міг знати, куди саме доставили затриманих, і тим паче оцінювати їхні дії як адміністративне правопорушення. Показання обох свідків підтверджують лише факт перебування людей на бульварі, ні на кого не вказуючи конкретно. Кримська правозахисна група наполягає, що ці свідчення не можуть бути доказом проти будь-якої конкретної людини.
Правозахисники вказують на одне із показових засідань, де судили редактора кримськотатарської газети «Авдет» Шевкета Кайбулаєва. "
Крім того, сама постанова щодо Кайбулаєва є повною копією постанов щонайменше семи затриманих — Сервера Алієва, Недіма Амзаєва, Зареми Ахтемової, Рамазана Сусанова, Руслана Умерова, Ібрагіма Черегтми та Ескендера Емірамзаєва.. А Куртсеїт Абдуллаєв отримав поштою ухвалу, в якій говорилося: «Після ознайомлення зі справою Руслана Умерова було прийнято рішення прийняти у провадження справу Аліма Мамутова». Тобто, копіюючи ухвали, «суддя» забув навіть замінити прізвища «обвинувачених».
Також, наприклад, у ухвалі проти Куртсеїта Абдуллаєва «суддя» Михайло Білоусов зазначив, що «підставою» для збільшення суми штрафу є працездатний вік, хоча Абдуллаєву 65 років — пенсійний вік на території як України, так і країни-агресора. Також «суддя» в ухвалі написав, що Абдуллаєв нібито в скоєному правопорушенні не покаявся, тоді як самого Абдуллаєва на слуханнях не було, а отже, Білоусов не міг цього знати. На переконання КПГ, такі факти свідчать, що «судді» не розглядають кожну справу по суті, а просто дублюють ухвали та справи щодо затриманих..
Під час слухання провадження проти Владлена Сейдалієва Білоусов відмовився долучати відео, що доводить, що Сейдалієва затримали під «Центральною ділянкою поліції», тобто за три кілометри від будівлі ФСБ. Але Бєлоусов у своєму рішенні взяв до уваги версію МВС та свідоцтва Бондаренка та Андріюшкіної.
Крім того, «суддя» Галина Хулапова розглянула провадження у відсутності затриманого Рамазана Сусанова, хоча той чітко погодився бути присутнім на засіданні.. Вона присудила йому штраф у сумі 10 тис.. руб. (3 719 грн).
На 12 жовтня КПГ зафіксувала 45 постанов про штрафи щодо учасників подій 4 вересня у Сімферополі..
Надалі у Сімферополі відбувалися масові затримання тих кримських татар, які як вільні слухачі хотіли потрапити на засідання «Кримського військового гарнізонного суду». Періодично у цьому «суді» політв'язні чи їхні адвокати через конференц-зв'язок беруть участь у засіданнях, де апеляційні інстанції в Росії розглядають скарги. Втім, окупаційна влада не пропускає вільних слухачів на засідання і затримує тих, хто під будівлею «суду» залишається чекати адвокатів, щоб дізнатися про результати засідань. Також вона затримує тих, хто висловлює протест проти політичного переслідування.
Реакція.
Державні відомства засуджують переслідування громадян у Криму. Наприклад, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав Росію припинити практику обшуків у будинках кримських татар та припинити зривати злість на невинних людях за прагнення України деокупувати Крим..
Прокуратура Автономної Республіки Крим та поліція автономії кваліфікують масові затримання наших громадян як злочин за ч.. 2 ст. 146 ККУ («Незаконне позбавлення волі чи викрадення людини») і вже відкрили низку кримінальних проваджень.
Втім, правозахисній спільноті в Україні очевидно: однією роботою українських правоохоронців систематичних та широкомасштабних порушень прав людини на півострові не зупинити. Саме тому вони знову і знову після затримань закликали уряди держав активізуватись у рамках Кримської платформи, щоб відреагувати на порушення Росією прав людини.
«Зрозуміло, що для припинення порушень прав людини на півострові потрібна деокупація Криму. Усі порушення — це наслідки окупації та політики РФ, спрямованої на придушення прав та свобод у Криму. Росія використовує COVID-19, щоб порушувати зокрема право громадян на мирні збори, свободу переміщення та свободу слова. Коронавірус — шикарний для них привід для заборон. Мине пандемія, вони придумають щось інше», — підсумував аналітик КПГ Олександр Сєдов..
Більше статей Миколи Мирного читайте за посиланням.