Рідкісний випадок. Законодавці вирішили виправити свій, м'яко кажучи, малообдуманний крок. У грудні 2015 року було прийнято Закон "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом терміну попереднього ув'язнення в строк покарання". Цією нормою, більш відомої як "закон Савченко" (за прізвищем одного з ініціаторів, яка перебувала на той момент в російській в'язниці), передбачалися нові правила, згідно з якими при обчисленні судом покарання один день попереднього ув'язнення зараховується засудженому за два дні позбавлення волі.

Як пояснювали автори проекту, прийняття закону має забезпечити "соціальну справедливість", припинити порочну практику тривалого тримання осіб, які перебувають під слідством за гратами, та й просто допоможе розвантажити слідчі ізолятори. Аргументація "за" спочатку була досить спірною, враховуючи, що теорія це одне, а на практиці все виглядає трохи інакше.

Почнемо з того, що найпростіший, ефективний і законний спосіб "розвантажити ізолятори" - це якісно і оперативно провести слідство, а потім без зволікань розглянути справу в суді. Звичайно, зробити це непросто, адже потрібні професійні правоохоронці і судді. Але з іншого боку прийняття закону Савченко Ніяк не додає професіоналізму жодним, ні другим, і аж ніяк не допомагає розвантажити СІЗО.

Запобіжний захід у вигляді утримання під вартою вибирає суд, і ніякий закон Савченко на це впливає. Більш того, після лібералізації Кримінального кодексу, тримання під вартою під час слідства стало застосовується, в основному, до осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, пов'язані з фізичним насильством.

У підсумку, підслідного, який напевно знав, що його вина буде доведена, було елементарно вигідно максимально затягувати слідство. Адже за час перебування під слідством в СІЗО йому зараховують в два рази більший термін.

Вийшло так, що до людей, які перебували за гратами один і той же часовий проміжок (тільки одні в СІЗО, а інші в колонії), застосовувалося різний обчислення строку перебування в неволі. Причому, виходить, що перевага отримували саме ті самі "в'язні", яких закрили в СІЗО за тяжкі злочини!.

На практиці, прийнятий закон призвів до ще одного негативного результату. Він спровокував свого роду "технічну амністію". В принципі, держава періодично "розвантажує" місця позбавлення волі, приймаючи амністію або звільняючи окремі категорії осіб умовно-достроково. Але в даному випадку закон Савченко, на відміну від амністії або УДО, ввів якусь математичну формальну процедуру, що не враховує особу засудженого та тяжкість скоєного.

Коли кримінальна статистика стала поповняться щоденними прикладами нових розбоїв, грабежів і вбивств, скоєних джентльменами удачі, що вийшли з новоприйнятого закону, то стало очевидно, що з ним - законом - "трохи" поквапилися. МВС било тривогу, а депутати все роздумували як вчинити.

У підсумку, законодавці 227 голосами повернулися до колишньої нормі "день за день". А оскільки закони зворотної сили не мають (в тому числі і згаданий), то ті, хто встиг скористатися тимчасовими "бонусами" все одно залишаться задоволені.

І останнє. Виправляти помилки, особливо в правовому полі звичайно необхідно. Але бажано, щоб самі законодавчі норми не носили суто популістський характер і не приймалися народними обранцями наспіх, під впливом кон'юнктури. Інакше ефект від них буде тільки негативним.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторського.

Приєднуйтесь до групи "Обозреватель Блоги" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!.