За словами джерел "КомерсантЪ" в Держдумі, поправки в закон 2001 року "Про порядок прийняття в РФ і утворення в її складі нового суб'єкта РФ" ініціює фракція "Справедлива Росія" (СР). Зараз ст. 4 закону ( "Умови прийняття в РФ нового суб'єкта" ) пердбачає, що рішення про приєднання до РФ іншої країни або її частини відбувається "за взаємною згодою РФ і даної іноземної держави", що підтверджується міжнародним договором. Цю процедуру пропонується спростити так, що для приєднання території достатньо "волевиявлення народу", вираженого, наприклад, у формі референдуму. Те, що такий законопроект "вноситься в Думу", підтвердив перший заступник голови фракції СР Міхаіл Ємєльянов. Перший віце-спікер Держдуми від "Єдиної Росії " Алєксандр Жуков вчора заявив, що "не лише фракціями , але і в адміністрації президента, і в уряді " опрацьовується питання про спрощений порядок надання російського громадянства громадянам СНД. «Після того як депутати "на місці ознайомляться з ситуацією", Дума вирішить і питання про доцільність проведення спеціального засідання щодо ситуації в Україні», - сказав він. «Оскільки "все змінюється дуже швидко", це може відбутися найближчими днями у позаплановому порядку», - не виключає співрозмовник видання у Думі. У Думі зауважили, що подальші дії, на які здатна Москва, залежатимуть від Києва, і не приховують, що спрямовані на Україну законопроекти можуть стати лише "засобом тиску" на нову владу України. "Це скоріше демонстрація можливостей", - заявив політолог Гєоргій Чіжов, який не вірить у можливість "силових дій". Тим часом у конфлікт навколо Криму включився і Татарстан. Глава республіки Рустам Мінніханов закликав кримських татар "до миру і злагоди з російським населенням" . А вчора на позачерговому засіданні парламенту республіки депутати засудили Майдан і закликали росіян, українців і кримських татар вирішувати "внутрішньодержавні протиріччя", зберігши міжнаціональний мир. Щоб донести позицію до кримчан, парламент Татарстану також вирішив відправити в Україну делегацію з п'яти депутатів. Спікер Фарід Мухамєтшін підкреслив: "Ми не приймаємо ніякого іншого втручання, окрім як дипломатичного, консультативного". У свою чергу, екс-президент Татарстану, держрадник республіки Мінтімєр Шаймієв, заявивши про "необхідність захисту інтересів величезної кількості росіян" в Криму, нагадав, що Україна - "суверенна держава". "Це їхній внутрішньодержавний конфлікт", - підкреслив він. Світовий конгрес татар, зі штаб-квартирою в Казані, вчора спочатку розіслав ЗМІ заяву про підтримку самовизначення Криму, а згодом виправився і застеріг "кровних братів (кримських татар, - Ред. ) від політичного радикалізму, привнесеного "київським Майданом". А голова Всетатарского громадського центру Галішан Нуріахмєт наголосив, що заяви влада Татарстану могла робити "під тиском Москви". Дії офіційної влади дійсно носять "заспокійливий характер", хоча Татарстану "хочеться себе проявити на міжнародній арені" , відзначає казанський політолог Сєргєй Сєргєєв. Водночас, подіями в Україні скористалася глава думського комітету з безпеки Іріна Яровая, яка нагадала про необхідність ввести у Кримінальному кодексі (КК) статтю за "реабілітацію нацизму" та поширення неправдивих відомостей про дії СРСР у Другій світовій війні. "Україна є живим свідком того, до чого призводить політика, коли фашизм стає в повний зріст і вже пов'язаний не тільки з пропагандою, а з вчиненням злочинів", - заявила вона. Ярова закликала прийняти закон до Дня Перемоги 9 травня, не пояснивши, як за допомогою російського КК притягнути до відповідальності українських "бандерівців". Як повідомлялось, 26 лютого у Крми прибула делегація «єдиноросів», до якої увійшли Іріна Родніна , Ніколай Валуєв , Валєнтина Тєрєшкова, Міхаіл Маркєлов, Дмітрій Савєльєв , Дмітрій Вяткін на чолі з лідером фракції Владіміром Васільєвим. Лідер "Справедливої Росії" Сєргєй Міронов , приїхав без "групи підтримки". Владімір Жіріновскій має приїхати сьогодні Лідер КПРФ Гєннадій Зюганов не поїхав, але в Україну виїхали його радник, депутат Алєксандр Ющенко, перший заступник голови комітету з міжнародних справ Лєонід Калашников, голова комітету з оборони Владімірр Комоєдов (екс-командувач Чорноморським флотом). Як повідомлялось, 27 лютого кримський парламент ухвалив рішення про недовіру Раді міністрів Криму й скорочення її повноважень. За підтримку відповідного рішення проголосували 55 з 64 кримських парламентарів. На цьому ж засіданні парламент Криму прийняв постанови про проведення в Автономії республіканського (місцевого) референдуму з питань удосконалення статусу і повноважень Автономної Республіки Крим. За це рішення проголосували 61 з 64 депутатів. Точна кількість депутатів, які голосували за ці рішення, невідома. Нагадаємо, 27лютого близько 5-ої ранку близько 60 невідомих зі зброєю захопили приміщення Верховної Ради Криму й Ради міністрів АРК у Сімферополі. Працівників звідти вивели. Бойовики, що захопили будівлі, назвали себе "самообороною російськомовних громадян". Жодних вимог вони не висувають. Вони також відмовились від переговорів з главю уряду АРК Анатолієм Могильовим та представниками російського консульства, заявивши, що не уповноважені вести переговори. До Сімферополя направлялася колона БТРів.
Прес-секретар кримського прем'єра Віолетта Лісіна повідомила, що БТРи належать Чорноморському флоту Російської Федерації. Згодом БТРи повернулися на російську базу. В. о президента та спікер парламенту Олександр Турчинов на засіданні Верховної Ради заявив, що будь-які спроби захоплювати адміністративні будівлі в Україні буде розцінюватися як злочин проти української держави. Генеральна прокуратура почала кримінальне провадження за статтею "теракт" за фактом захоплення в Криму будівель Верховної Ради Криму і Ради міністрів автономії.