Теперь опишу схему номер 2, как зарабатывают директора и средний менеджмент Укроборонпрома, на примере своего предприятия.
Далее текст на языке оригинала. Ні для кого не секрет, що на підприємствах Укроборонпрому переважно сидять "червоні директори", які давно звикли виживати в умовах частих змін влади в керівництві УОП. Наприклад, моєму директору 74 роки і він уже 15 років з моменту створення Укроборонпрому — незмінний менеджер.
Думаєте, він дуже талановитий? Звичайно ж ні. Перебуваючи в Укроборонпромі 15 років, він лише 2 роки тому розпочав виробництво оборонної продукції і то не за контрактами з МО, а за субпідрядом для приватних замовників, оскільки він усіляко намагався уникати державних замовлень.
Чому, запитаєте Ви, це ж оборонне підприємство? Та тому, що його повністю влаштовувала модель, коли немає держзамовлення, а відповідно і держконтролю, перевірок тощо, а є переважно орендні відносини, які дають на рік від 100 до 150 млн грн і це його цілком влаштовувало. При цьому, звісно ж, була імітація оборонної діяльності, яка виливалася у збитки для підприємства, оскільки там списувався прибуток, отриманий з оренди, на витрати.
Схеми насправді дуже примітивні, але вони ефективно працюють, оскільки середній менеджмент Укроборонпрому в темі і забезпечує стійкість позиції директора, а той відповідно платить за ці послуги. На нашому підприємстві працює зв’язка директора і голови наглядової ради, який представляє Укроборонпром. Відповідно цей представник і формує порядок денний у свого керівництва і ставлення як до директора, так і до стороннього акціонера, тобто до мене.
Цей представник вже 15 років відповідає за наше підприємство. За цей час у керівництві УОП було 15 керівників, але наш куратор незмінний. Причина проста: всі керівники УОП з одного боку некомпетентні в питаннях корпоративного управління, а з іншого боку у них є більш "прибуткові" інші справи, яким вони і приділяють усю свою увагу.
Але якщо Ви думаєте, що все так примітивно і питання лише у лобісті директора, то Ви помиляєтесь. В Укроборонпромі побудована ціла система оцінки діяльності підприємств, свого роду правила гри і це червоні лінії для директорів, якщо вони хочуть правити далі.
Наприклад, підприємство не повинно бути збитковим. І воно у нас ніколи таким не було. Навпаки, воно завжди було прибутковим, але от прибуток завжди розчиняється. Наприклад, підприємство заробляє 100, 200 або 300 млн прибутку за підсумками року завжди, але в кінцевому результаті ЗАВЖДИ залишається лише в межах 10–12 млн грн. Усе інше йде на фіктивні витрати. Формально підприємство завжди прибуткове. Але акціонери замість того, щоб отримувати дивіденд у розмірі 100 млн грн, отримують лише 3–5 млн грн, оскільки платять за методикою УОП 30–50% від 10–12 млн за підсумками року. І всіх усе влаштовує. Якщо прибутку більше, значить відкати більші, але не дивіденд акціонерам.
Далі методика оцінки діяльності підприємств враховує, чи є заборгованості по з/п, або заборгованості перед бюджетом, кредити, конфлікти на підприємстві і зрозуміло, що у нас завжди все добре! ! !
І які претензії до директора? Виробничі плани завжди не в обсязі випущеної продукції, а в цифрах зростання. Наприклад на 200 тис. грн, такий порядок цифр. Та й чесно продукцією підприємства Укроборонпром взагалі не цікавиться (замовлення від стартапів — це виняток, це навпаки на жорсткому контролі), зрозуміло, що і про стратегію розвитку говорити не доводиться. У директора одне бачення — здавати приміщення в оренду. Наприклад, рентабельність активів планова 0,005%. І в цьому вся суть держуправління. На кого працює наше підприємство? З одного боку на стартапи, близькі до Президента, з іншого боку на менеджмент Укроборонпрому і менеджмент підприємства. На жаль, у цій фінансовій схемі акціонерів просто немає. І я навів цифри лише по оренді, а на виробництві їх заробляють ще більше, але цю інформацію ретельно приховують — держтаємниця!
Наприклад, у 3 кварталі 2025 року "виліз" прибуток у обсязі близько 200 млн грн за фінансовою звітністю, як різниця між обсягом продажів і собівартістю. І треба було одразу сховати цю цифру прибутку. Придумали геніально, кажуть у нас же були прильоти, значить збитки, тому залишили 2 млн, а все інше показали як збитки, хоча збитки стосувалися лише основних засобів, а не грошей на рахунку.
Ставлю питання не лише на наглядовій раді, але й Сметаніну, яким чином фінансовий результат від операційної діяльності зменшується на збитки від прильотів (основні засоби), якщо вони ще не усунуті і взагалі не було жодних витрат на відновлення. Кажуть: Ви не розумієте, це міжнародні стандарти! Змішали фінансові активи за підсумками господарської діяльності і завдані збитки щодо будівель і споруд, які ще навіть не оцінені, але тренд зрозумілий. Гроші спишуть на ремонти. При цьому ніхто кошторису і оцінки не надає. У нас усе держтаємниця!
Або, наприклад, була ситуація, коли окремі члени правління написали в НАБУ заяву, що на підприємстві крадуть лише на нерухомості близько 100 млн грн. І Ви думаєте, є якась реакція? За моєю ініціативою провели держаудит, хоча я пропонував антикорупційний аудит. Але навіть при тому, що він виявив порушень на 150 млн грн, реакції ніякої. Більше того, представники Укроборонпрому відмовилися офіційно отримувати матеріали аудиту. Як таке можливо? Виявляється, у нашій країні можливо. Немає аудиту — немає проблеми! Мені також відмовляли на підприємстві в отриманні аудиторського звіту (а я акціонер, у якого 40% акцій) і лише слідчий НАБУ дав команду видати нам матеріали.
Це знову ж таки я дуже укрупнено, оскільки те, що відбувається на наглядовій раді, можна писати книги про те, як не можна управляти державним майном.
Я додам як приклад один з останніх листів на Сметаніна, щоб Ви розуміли, що це не хворі фантазії акціонера, який домагається якогось особливого ставлення до себе.
Тотальна некомпетентність людей, які відповідають за управління, призводить до того, що акціонери з часом втрачають свої гроші та активи, і це я не говорю про можливості для підприємства, які відкрилися у зв’язку з війною.
У додатку розміщу 2 листи. Один мій на Сметаніна про поточні проблеми і відповідь профільного заступника. Думаю, тут коментувати навіть нічого.
У наступному пості я зроблю акцент на корпоративному управлінні.