Верховна Рада 15 серпня ухвалила у другому читанні та загалом закон №5091 – про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть побудовані в майбутньому. "

Мета закону – гарантування державою речових прав вкладників на об'єкти нерухомості, що перебувають у процесі будівництва.

Закон, зокрема:.

встановлює умови, за яких об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості можуть бути об'єктами цивільних прав;

визначає особливості інвестування та фінансування об'єктів, що будуються з використанням недержавних коштів;

визначає особливості договору щодо організації та фінансування будівництва об'єкта;

визначає основні вимоги до розкриття замовником будівництва (девелопером будівництва, керуючим фондом фінансування будівництва) інформації про об'єкт ділимого незавершеного будівництва (багатоквартирний будинок);

запроваджує механізм державної реєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва та майбутні об'єкти нерухомості;

створює можливість отримувати право на виконання будівельних робіт та здійснювати державну реєстрацію права власності на об'єкт будівництва та його складові частини (квартири, гаражні бокси, інші житлові та нежитлові приміщення, машиномісця тощо). об'єктами нерухомого майна) за принципом "

Простіше кажучи, Верховна Рада усунула прогалини у законодавстві у сфері залучення коштів фізичних та юридичних осіб у будівництво нерухомості.

Закон покликаний захистити права вкладників у будівництво від несумлінних забудовників. Отже - покінчити з практикою житлових недобудов, кількість яких зростає з кожним роком.

Ухвалення закону було дуже позитивно сприйнято банківською системою.

"

Нагадаємо, інвестування у будівництво в Україні було абсолютно ризикованим заняттям. Випадки, коли вкладники не могли отримати у власність об'єкти нерухомого майна, ні повернути кошти, вкладені в будівництво таких об'єктів, відбувалися по всій країні..

Серед факторів, які сприяли цьому в минулому (і були усунені законом №5091), можна виділити такі:.

При укладанні договорів із забудовником більшість вкладників мали обмежену інформацію про об'єкт будівництва, наявність у замовника будівництва права на виконання будівельних робіт, проектної документації на будівництво, реального стану будівництва об'єкта тощо.

Замовник будівництва міг вводити в оману потенційних інвесторів щодо важливих для них відомостей. Через відсутність зазначеної інформації інвестор не міг якісно та повною мірою оцінити ризики, пов'язані з інвестуванням у той чи інший об'єкт будівництва.

Також вкладник був позбавлений реальної можливості контролювати діяльність замовника будівництва.

Внаслідок відсутності прозорого механізму державної реєстрації прав на нерухомість, що будується, вкладник не мав можливості достовірно без допомоги забудовника визначити обсяг залучених ним для будівництва об'єкта коштів та обсяг прав третіх осіб щодо об'єкта або житлових/нежитлових приміщень у ньому..

Однак на цьому ризики не закінчувалися. Крім того, існувала і практика, коли:.

забудовник міг змінити технічні характеристики об'єкта без згоди вкладника;

був поширений подвійний перепродаж об'єкту недобросовісними замовниками будівництва;

відбувалося оскарження права власності на майбутнє нерухоме майно, яке набувається, зокрема, шляхом способу фінансування, не передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України "

Також серед причин виникнення проблемних об'єктів житлового будівництва були:.

відсутність системи гарантування виконання замовником будівництва зобов'язань перед інвесторами;

будівництво об'єктів на самовільно зайнятих земельних ділянках або за відсутності права на виконання будівельних робіт,.

фінансування будівництва за принципом "

спрямування коштів, залучених від інвесторів житлового будівництва, не за цільовим призначенням,.

прийняття забудовником на себе зобов'язань, які він безумовно не міг виконати.