Рік, що настав стане для нашої країни чимось на зразок прогулянки по мінних полях. Один необережний крок - і все злетить у повітря. При цьому багато що залежить не тільки від нашої спритності, а й від зовнішніх ризиків, вплинути на які буде дуже складно. Один з ключових чинників, від якого залежить добробут російської сировинної економіки, - це ціни на чорне золото. Поки що з цим все гаразд: барель марки Brent тупцює на порозі $ 70, що забезпечує вітчизняному бюджету солідні надходження. На короткому відрізку високі ціни на нафту забезпечуються морозною погодою в США і Західній Європі. У більш глобальному масштабі - угодою про скорочення нафтовидобутку, яке основні виробники сировини (ОПЕК +) продовжили до кінця нинішнього року. Правда, дуже скоро угода ОПЕК + припинить своє існування або зміниться до невпізнання. Тоді нафтові котирування стрибнути вниз. До літа учасники угоди повинні виробити механізм виходу з нього. Після того як такий механізм буде готовий, напевно хтось захоче ним скористатися. В першу чергу, Росія. З фіскальної точки зору високі ціни на нафту за рахунок низького рівня видобутку вигідні нашій країні. Але невигідні нафтовикам, які не хочуть втрачати свої вкладення в розробки нових родовищ. Вони активно лобіюють вихід РФ з угоди ОПЕК +, оскільки впевнені, що зможуть непогано заробити і при низьких цінах на нафту. Нафтові компанії вже заручилися підтримкою Міненерго і Мінекономрозвитку. У МЕР кажуть, що зниження нафтовидобутку призвело до уповільнення зростання вітчизняної економіки. Хоча раніше у відомстві дешеву нафту називали однією з причин економічного спаду. Перемога нафтовиків (якщо їм все-таки вдасться домогтися виходу нашої країни з угоди) обернеться поразкою Росії. Проблема в тому, що позиції нафтових компаній вкрай сильні, і їм цілком під силу домогтися поставленої мети. Угода ОПЕК + може розвалитися і без участі нашої країни.
США активно нарощують сланцеву нафтовидобуток (цьому сприяють високі ціни на енергоносії) і до кінця року добові обсяги видобутку сировини в країні можуть досягти 11-12 млн барелів. Це зробить Штати найбільшим виробником нафти в світі. Країнам ОПЕК це не сподобається, вони більше не будуть зацікавлені в збереженні угоди щодо обмеження видобутку. Її розрив призведе до різкого зниження цін на нафту, що для російської економіки стане сильним ударом. Інший значущий питання - це загроза введення жорстких санкцій проти нашої країни. Якщо Вашингтон заморозить активи осіб та компаній, наближених до Кремля, то це буде ще півбіди. Навпаки, в чем-то російська економіка виграє, адже у олігархів левова частка капіталів виведена за кордон.
Так що це буде відмінний привід повернути зароблене в країну під страхом арешту. Уряд заманить капітали на батьківщину за рахунок випуску валютних облігацій. Вважається, що цей захід допоможе частково компенсувати заборонений санкціями внесок іноземних інвесторів в російські держоблігації. Якщо така заборона буде введений Білим домом, то для Росії все буде куди гірше. Якщо іноземці не будуть вкладати гроші в облігації федеральної позики (а це вигідний для них інструмент, дохідність якого помітно вище середньої по фінансовому ринку), то державі нічим буде покривати дефіцит бюджету. До того ж різко впаде курс рубля. Від цього виграють тільки експортери, а ось населення в цілому очікує помітне погіршення рівня життя. Наступний ризик - недалекоглядна економічна політика держави.
Низький рівень інфляції підноситься як одне з головних досягнень уряду в 2017 році. У тому ж дусі влада має намір діяти і в цьому, щоб закріпити успіх. Але ціна, яку досягається такий результат, занадто висока. На догоду низької інфляції гальмується ріст економіки. В першу чергу, це стосується приватного бізнесу, який повинен бути драйвером зростання. Компаніям не дають нормально кредитуватися і душать їх всілякими податками, зборами та акцизами.
Вилучені у бізнесу гроші лише частково повертаються в економіку у вигляді виплат бюджетникам і пенсіонерам. Однак основна їх частина осяде в кубушці (діюча бюджетне правило є свідченням цього).
Зараз головний пріоритет у уряду - накачування грошима Фонду національного добробуту. Завдяки цьому він помітно не схудне в цьому році, зате економіка продовжить стагнувати. Для простих громадян це обернеться сумними наслідками. Швидше за все, реальні доходи населення будуть падати п'ятий рік поспіль.